Багато задач програмування пов’язано з обробкою текстових даних: задачі шифрування інформації, перевірки тексту на відсутність плагіату, ігри зі словами тощо. Для опрацювання текстової інформації у Python існує тип даних str (рядок).
>>> c = a + ‘ ‘ + b # c = ‘Богдан Хмельницький’
>>> '!!!' + ' Hello World ' + '!!!'
Значенням типу str є послідовність символів, укладена в лапки.
Рядки в мові програмування Python можуть укладатися як в одиночні, так і подвійні лапки:
s = 'це рядок' або s = "це рядок"
s = 'це рядок' або s = "це рядок"
Зверни увагу!
Рядок, який містить апостроф, необхідно брати в подвійні лапки, і навпаки:
s1 = "Розв'язування"
s2 = 'Підручник "Інформатика"'
s1 = "Розв'язування"
s2 = 'Підручник "Інформатика"'
Коди символів
Всі символи, які доступні комп′ютеру, утворюють так звану таблицю символів. Кожний символ має в таблиці свій номер, який називається його ASCІІ-кодом (американський стандартний код для обміну інформацією). Великі англійські, малі англійські літери та цифри в кодовій таблиці упорядковані, тобто сусідні коди відрізняються на 1.
Кожен символ має код (номер в таблиці кодування символів). Можна визначити код буд-якого символа за допомогою функції ord().
Приклад:
>>> ord('A')
65
>>> ord('a')
97
65
>>> ord('a')
97
Дізнатися, який символ відповідає певному коду, можна за допомогою функції chr().
Приклад:
>>> chr(65) # код великої англійської ‘A’
'A'
>>> chr (1040) # код великої української ‘A’
'A'
'A'
>>> chr (1040) # код великої української ‘A’
'A'
Зверни увагу!
Великі і мали літери, англійські та українські літери з однаковим написанням мають різні коди.
Приклад:
Вивести на друк перші 256 символів таблиці кодування. Для того, щоб оператор print() на переводив курсор на новий рядок, використовується параметр end=’’:
Нумерація символів в рядку
У текстовому рядку важливий порядок символів. Кожний символ в рядку має унікальний порядковий номер — індекс.
Нумерація символів починається з нуля. Можна звертатися до конкретного символу в рядку за його індексом, указавши індекс в квадратних дужках.
Приклад:
>>> a='Червона калина'
>>> a[0]
'Ч'
>>> a[0]
'Ч'
Можна починати відлік символів з кінця рядка. У цьому випадку відлік починається з -1 (останній символ).
Приклад:
>>> a[-3]
'н'
'н'
Результат виконання виразу індексування можна присвоїти іншій змінній.
Приклад:
>>> b = a[8]
>>> b
'к'
>>> b
'к'
Функція len() повертає кількість символів, з яких утворено рядок.
Синтаксис функції:
k = len(s)
● к — змінна цілого типу для збереження значення, яке повертає функція;
● s — рядок, довжину якого потрібно визначити
k = len(s)
● к — змінна цілого типу для збереження значення, яке повертає функція;
● s — рядок, довжину якого потрібно визначити
Приклад:
>>> a='Червона калина'
>>> k=len(a) # Пробіл теж є символом, тому довжина рядка дорівнює 14
>>> print (k)
14
>>> print (k)
14
Можна витягати з рядка не один символ, а декілька, тобто отримувати зріз (підрядок). Оператор витягнення зрізу з рядка виглядає так:
z = s[i:j:step], де z — змінна, в яку зберігається підрядок рядка s; і — це індекс початку зрізу, j — його закінчення; причому символ з номером j в зріз вже не входить; step — з яким кроком витягаються символи. Якщо символи витягаються підряд, параметр step можно опустити. Якщо відсутній перший індекс, то зріз береться від початку до другого індексу; за відсутності другого індексу, зріз береться від першого індексу до кінця рядка.
z = s[i:j:step], де z — змінна, в яку зберігається підрядок рядка s; і — це індекс початку зрізу, j — його закінчення; причому символ з номером j в зріз вже не входить; step — з яким кроком витягаються символи. Якщо символи витягаються підряд, параметр step можно опустити. Якщо відсутній перший індекс, то зріз береться від початку до другого індексу; за відсутності другого індексу, зріз береться від першого індексу до кінця рядка.
Приклад:
Скопіювати з рядка а підрядок 'Червона':
>>> a='Червона калина'
>>> a[0:7]
'Червона'
Скопіювати з рядка а підрядок 'калина':
>>> a[8:]
'калина'
Скопіювати з рядка а символи з парними індексами:
>>> a[::2]
'Чроаклн'
>>> a='Червона калина'
>>> a[0:7]
'Червона'
Скопіювати з рядка а підрядок 'калина':
>>> a[8:]
'калина'
Скопіювати з рядка а символи з парними індексами:
>>> a[::2]
'Чроаклн'
Перегляд символів в рядку
Перевірити, чи є певний символ в рядку, можна з використанням оператора in.
Приклад:
>>> print('y' in 'Python')
True
True
Приклад:
За допомогою циклу for можна переглянути рядок S по буквах:
>>> for c in S: print(c)
>>> for c in S: print(c)
Операції конкатенації і дублювання
Конкатенацією двох або більше рядків називають їх об’єднання в один рядок. Цю операцію позначають символом +.
Операція + дозволяє об’єднувати в рядок змінні і константи рядкового типу.
Приклад:
Об’єднати рядкові змінні а і b з додаванням пропуску між ними.
>>> b = ‘Хмельницький’>>> a = ‘Богдан’
>>> c = a + ‘ ‘ + b # c = ‘Богдан Хмельницький’
>>> '!!!' + ' Hello World ' + '!!!'
Дублювання — це повторення текстового фрагменту задану кількість разів. Цю операцію позначають символом *.
Приклад:
Повторити символ ‘-‘ 20 разів.
>>> '-' * 20
'--------------------'
Потроїти кожний символ рядка s.
s='12345'
s1=''
for i in s:
s1=s1+i*3
print (s1) # буде надруковане 111222333444555
>>> '-' * 20
'--------------------'
Потроїти кожний символ рядка s.
s='12345'
s1=''
for i in s:
s1=s1+i*3
print (s1) # буде надруковане 111222333444555
Джерела:
Інформатика : підруч. для 7 кл. закл. загал. серед. освіти / [О. О. Бондаренко, В. В. Ластовецький, О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов]. — Харків : Вид-во «Ранок», 2020. — с. : іл.