Теорія:

Електронні таблиці (ЕТ) застосовують  для опрацювання табличних даних різного типу.
Таблиця (лат. tabula – дошка) — структурована сукупність даних, розміщених по рядках і стовпцях.
Електронна таблиця — це комп’ютерне подання прямокутної таблиці, клітинки якої вишикувані в рядки та стовпці і можуть містити дані або формули опрацювання даних.
Табличний процесор — прикладна комп’ютерна програма для опрацювання даних, поданих в електронних таблицях.
Серед сучасних табличних процесорів можна назвати  Microsoft Office Excel, LibreOffice Calc, Google Таблиці та інші. Існують табличні процесори і для мобільних пристроїв (телефонів, планшетів), наприклад Spread32. Табличний процесор Microsoft Excel входить до комерційного пакета Microsoft Office для Windows, безкоштовна вебверсія доступна в складі пакета програм Office 365.
 
Із ЕТ можна працювати в онлайн-режимі, створивши на Google Диску Google-таблицю.
Вікно табличного процесора Microsoft Excel
 
1.PNG
 

Рис.1

1 — панель швидкого доступу, дублює часто використовувані команди;
2 — стрічка інструментів, відображає інструменти активної вкладки;
3 — рядок заголовка, відображає назву файла;
4 — кнопки керування основним вікном табличного процесора;
5 — кнопки керування підлеглим вікном електронної книги;
6 — робоче поле аркуша електронної книги; 
7 — номери рядків ЕТ, позначені натуральними числами;
8 — заголовки (номери) стовпців ЕТ, позначені латинськими літерами;
9 — поле Ім’я, де відображається адреса поточної клітинки аркуша;
10 — рядок формул, у якому відображаються дані, що знаходяться в поточній клітинці;
11 — ярлики аркушів;
12 —кнопка створення нового аркуша;
13 — смуга горизонтальної прокрутки;
14 — рядок стану, містить інформацію про процеси змін у таблиці тощо;
15 — кнопки та повзунок для встановлення масштабу перегляду аркуша;
16 — кнопки для встановлення режимів перегляду аркуша.

Об’єкти електронної таблиці Excel

Об’єктами ЕТ є аркуш, клітинка, діапазон клітинок.

На аркуші електронної книги автоматично створюється електронна таблиця, яка містить 1 048 576 рядків, 16 384 стовпців (за замовчуванням номери складаються з літер англійського алфавіту: A, B, С, ..., Z, АА, АВ, ..., ZZ, ААА, ААВ, …, XFD) та 17 179 869 184 клітинок.


Кожна клітинка електронної таблиці має адресу. Адреса клітинки складається з номера стовпця та номера рядка, на перетині яких вона розміщена, наприклад, A1, D17, AA26. Завжди одна з клітинок електронної таблиці є поточною. Її адреса відображається в полі Ім’я.

На рис.1 такою є клітинка D3. Вона виділяється табличним курсором у вигляді чорної рамки, а номер стовпця і номер рядка поточної клітинки виділяються іншим кольором.

Діапазон — це сукупність клітинок, які можна опрацьовувати як єдине ціле.

Розрізняють зв’язний і незв’язний діапазони.

Зв’язним є діапазон, який можна виділити переміщенням вказівника при натиснутій ЛКМ.

Окрема клітинка також вважається зв’язним діапазоном.


Для виділення прямокутного діапазону клітинок потрібно протягнути вказівник між кутовими діагонально протилежними клітинками діапазону або клацнути одну кутову клітинку, а потім, при натиснутій клавіші Shift, — діагонально протилежну клітинку. Виділені клітинки діапазону тимчасово зафарбовуються сірим кольором, окрім тієї, з якої почалося виділення (рис. 2). 

2.PNG 

Рис.2

Адреса діапазону клітинок задається адресами двох клітинок, розташованих у його протилежних кутах і розділених двокрапкою. Наприклад, на рис.2 виділено діапазон клітинок: В2:D4. У полі Ім'я відображається адреса клітинки, з якої почалося виділення.

Незв’язним діапазоном є кілька несуміжних клітинок та/або діапазонів.

Для виділення незв’язного діапазону слід при натиснутій клавіші Ctrl виділяти окремі елементи діапазону.

Для зняття виділення діапазону достатньо клацнути ЛКМ на будь-якій клітинці.

Рядок і стовпець електронної таблиці також є діапазонами клітинок.

Приклад:
Адресою діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки десятого рядка, є 10:10, а адресою діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки стовпця B, є В:В. Відповідно 6:8 — це адреса діапазону клітинок, що включає всі клітинки рядків з номерами 6, 7, 8, а H:L — адреса діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки стовпців H, I, J, K, L.
Щоб перемістити табличний курсор по аркушу, можна:
  • вибрати потрібну клітинку вказівником;
  • використати клавіші керування курсором (аналогічно до роботи у Word);
  • увести адресу клітинки в поле Ім’я.
Для перегляду вмісту всього аркуша, якщо він не вміщується у вікні, можна використати смуги прокручування або зменшити масштаб перегляду.

Для перегляду іншого аркуша слід вибрати його ярлик у Рядку ярликів.
Зверни увагу!
На аркуші, крім електронної таблиці, можна побачити й інші об’єкти: діаграми, малюнки тощо. Ці об’єкти не розміщуються у клітинках електронної таблиці, а містяться на аркуші.
Деякі аркуші можуть містити тільки діаграми, без електронних таблиць. Такі аркуші за замовчуванням мають імена Діаграма1, Діаграма2 і т.д.
Відкривання і збереження електронної книги

Стандартним типом файла в Excel є тип Книга Excel, а стандартним розширенням імені файла є .xlsx (значок 3.PNG). Операції створення нової книги, відкриття раніше створеної книги, збереження книги у файлі здійснюються в Excel аналогічно до здійснення цих операцій у програмах Word і PowerPoint. Але в Excel закриття електронної книги та самої програми здійснюються різними командами: вибір команди Закрити приводить до закриття тільки електронної книги, а команди Вихід – до закриття і електронної книги, і програми табличного процесора.

Таблиця міститься в оперативній пам’яті комп’ютера. Щоб зберегти файл створеної ЕТ, потрібно на панелі швидкого доступу клацнути значок Зберегти або вибрати на вкладці Файл команду Зберегти (або Зберегти як).

Джерела:
Інформатика : підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Йосиф Ривкінд [та ін.]. — Київ : Генеза, 2020.
Інформатика : підруч. для 7 кл. закл. загал. серед. освіти / [О. О. Бондаренко, В. В. Ластовецький, О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов]. — Харків : Вид-во «Ранок», 2020.