Величини
Будь-яка комп’ютерна програма оперує певними величини. Так, у програмі обчислення шляху, подоланого автомобілем за певний час, будуть використані такі величини, як швидкість руху, час, шлях.
Величина — це окремий інформаційний об’єкт (число, символ, рядок тощо).
Характеристики величини
Кожна величина характеризується розміром виділеної пам’яті для зберігання, назвою (ідентифікатором), типом і значенням.
Назва величини (ідентифікатор) в Python має починатися з алфавітного символу чи знака підкреслення і може містити алфавітно-цифрові символи і знак підкреслення. Назва не повинна збігатися з назвою ключових слів мови Python (if, def, while тощо).
 
Кожна величина належить до певного типу
Тип величини визначає множину допустимих значень величини і операції, які можна виконувати над цими значеннями.
Python є мовою з динамічною типізацією. Він визначає тип даних змінної, виходячи з значення, яке їй присвоєно. При присвоєнні цілого числа Python автоматично визначає тип змінної як int. Щоб визначити змінну як об'єкт float, їй присвоюється дробове число, в якому роздільник цілої і дробової частини є точка.
 
46.PNG
 
Об’єкти та змінні
В Python усі величини є об’єктами певного класу. Так, число 7 — це об’єкт, який належить класу (типу) int. Для оперування величинами створюються змінні. 
Змінні в Python є іменами, які посилаються на значення в пам’яті комп’ютера.
Значення — характеристика величини, яка може багаторазово змінюватися в процесі опрацювання інформації. Щоб створити змінну в Python, необхідно дати їй назву й присвоїти значення. Загальний вигляд команди присвоєння:  А = В, де А — назва змінної, В — константа, змінна або вираз.
 

47.PNG 

 

Рис.1

 

Змінну часто порівнюють зі скринькою, в якій зберігається значення величини. Змінні в Python більше схожі на ярлики, що прикріплюються до об’єктів із простору імен інтерпретатора Python (рис.1).  

Приклад:

Створимо змінну a:  а = 7  

Змінна a — це посилання на об’єкт, який містить значення 7.

Можна створити декілька змінних, що посилаються на один і той самий об’єкт:

а = b = c = 7

Опрацювання даних числових типів

Цілі числа належать до класу int. Цілі числа можуть бути як завгодно великими, вони обмежуються лише доступною пам'яттю. Дійсні числа, або числа з плаваючою точкою належать до типу float. Число float може мати тільки 18 значущих символів. Тому, якщо число занадто велике або занадто мале, то його можна визначити в експоненційному запису.

 

Приклад:
Число після літери е вказує ступінь числа 10, на яке треба помножити основне число 3.9:
 x = 3.9e3
print(x) # 3900.0
x = 3.9e-3
print(x) # 0.0039

Під час розробки програми може виникнути необхідність перетворення значення одного типу даних на значення іншого типу: перетворити уведений рядок на числове значення, дробове число перетворити на ціле тощо. Для перетворення типів призначені такі функції:

  • float() — створює дробове число з рядка або цілого числа;
  • int() — створює ціле число з рядка або дробового числа. Під час перетворення дробового числа воно не округлюється, а лише відкидається дробова частина;
  • str() — створює рядок із числа..
Приклад:
Проаналізуй приклади застосування функцій перетворення типів для різних аргументів, наведені в таблиці:

43.PNG

 

Математичні оператори

 

44.PNG

  

Під час запису в тексті програми арифметичних виразів потрібно дотримуватися правил лінйного запису.

  • Вираз має бути записаний у вигляді лінійного ланцюжка символів.
  • Не можна опускати знак операції множення.
  • Порядок виконання операцій одного пріоритету регулюється дужками.

Змінній а присвоїти значення виразу  48.PNG : а = (2*х–5)/(3+х)

Виведення дійсних чисел

Для підвищення наочності даних, що виводяться програмою, можна задавати кількість десяткових знаків, які будуть записуватися після десяткової крапки, за допомогою методу format():


"{:<загальна кількість знаків>.<кількість десяткових знаків>f}".format(number)

Проаналізуйте синтаксис форматованого виведення: у лапках, між фігурними дужками указана двокрапка, після якої записуються 2 цілих числа, розділені крапкою — загальна кількість знаків у числі і кількість десяткових знаків в дробовій частині числа. Далі слідує літера f, яка вказує на тип виводимого значення (float). Після лапок ставиться крапка і записується виклик методу format з указанням виводимого значення.
Приклад:
Проаналізуємо вигляд виводимого числа при різних значеннях параметра <кількість десяткових знаків>. Загальну кількість знаків , що відводиться на виведення числа, можна не вказувати, тоді слід у фігурних дужках поставити крапку одразу після двокрапки.

number = 23.8589578
print("{:.3f}".format(number)) # 23.859
print("{:.4f}".format(number)) # 23.8590

Виконаємо в середовищі PyCharm програму, що виводить частку від ділення двох чисел. У вікні Variables проаналізуємо значення змінних. Як бачимо, результат від ділення 20 на 7 дорівнює 2,857142857142857. При виведенні по формату {:.3f} на вкладці виведення отримуємо с = 2.857.

Зверніть увагу: в лапках перед фігурними дужками, в яких задано формат, додано рядок «с=».
a = int (input ('a='))
b = int (input ('b='))
c = a / b
print ('c={:.3f}'.format (c)) 
Джерела:
Інформатика : підруч. для 8 кл. закл. загал. серед. освіти / [О. О. Бондаренко, . В. Ластовецький, О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов]. — Харків : Вид-во Ранок», 2021