Основні етапи розвитку комп’ютерів
За елементною базою комп’ютери поділяють на кілька поколінь. Перехід від одного покоління до іншого характеризується якісною зміною значень основних властивостей ЕОМ, до яких відносять елементну базу, програмне забезпечення, швидкодію та інше.
Історія персональних комп'ютерів
Широкого розповсюдження комп'ютери отримали після появи так званих мініЕОМ — персональних комп'ютерів. Перші ПК продавались у вигляді електронних конструкторів, з яких користувач міг зібрати комп'ютер, використовуючи телевізор як монітор.
У 1970 році компанією Hewlett-Packard було презентовано розробку обчислювальної системи (комп’ютера), яка повністю розміщувалась на столі і мала клавіатуру, маленький дисплей (монітор) і принтер.
Першим персональним комп’ютером вважається Xerox Alto, розроблений у 1973 році Науково-дослідним центром компанії Xerox (PARC) у Пало-Альто (Каліфорнія, США). Він вже мав графічний інтерфейс (GUI), який пізніше служив прикладом для Apple Computer у створенні операційної системи для Macintosh і Microsoft для розробки інтерфейсу Windows.
Комп’ютер Wang +2200 1973 року мав повнорозмірний дисплей на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ) та касети як засіб зберігання інформації.
Впровадження мікропроцесорів призвело до масового поширення персональних комп’ютерів після 1975 року.
Перші персональні комп'ютери розробили фірми:
- Micro Instrumentation and Telemetry Systems (МІТS), 1975 р. Перший комерційно успішний персональний комп’ютер Altair 8800 (Рис.1). Його творцем став американський інженер Генрі Едвард Робертс, який так само був засновником і президентом компанії.
Рис.1 - Apple Computer Company, засновниками якої є Стів Джобс і Стів Возняк. Комп'ютер Apple І, 1976 р.(рис. 2).
Рис.2 - IBM — комп'ютер IBM PC, 1981 р. (рис.3). Перший ПК IBM, формально відомий як IBM Model 5150, був заснований на процесорі Intel 8088 з частотою 4,77 МГц і використовував операційну систему Microsoft MS-DOS. IBM PC революціонізував бізнес-обчислення, ставши першим ПК, який отримав широке поширення в промисловості. IBM PC був широко скопійований ( «клонований») і привів до створення великої «екосистеми» програмного забезпечення, периферійних пристроїв та інших товарів для використання з платформою.
Рис.3
Історія розвитку обчислювальної техніки в Україні
У 1951 р. в Києві під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва було введено в дію універсальну ЕОМ з програмою, яка зберігалась в пам’яті, – малу електронно-обчислювальну машину – МЕОМ. Це була перша ЕОМ у континентальній Європі. Вона мала швидкодію близько 180 000 операцій за секунду.
Перші програми для цієї ЕОМ були написані Катериною Логвинівною Ющенко, розробницею концепції формальної мови Адресного програмування, що зробило можливим створення мов програмування високого рівня.
Катерина Логвинівна Ющенко була першою в колишньому СРСР жінкою-доктором фізико-математичних наук, якій ця ступінь була присвоєна за піонерські роботи з програмування. Вона, використовуючи досвід експлуатації «МЕОМ», розробила одну з перших в світі мов програмування високого рівня «Адресна мова», з непрямою адресацією при програмуванні. Саме завдяки цій мові зникла залежність від місця розташування програми в пам'яті. Катерина Логвинівна започаткувала першу школу теоретичного програмування. Сучасне програмування, бази даних та засоби штучного інтелекту — усі ці сфери й досі користуються засобами, які більше ніж півстоліття тому вперше реалізувала українка.
Ще через два роки вже в Москві Лебедєв розробляє ВЕОМ – велику електронно-обчислювальну машину, найпотужнішу на той час у континентальній Європі.
У Києві розробку обчислювальних машин було продовжено в Інституті кібернетики, який очолив видатний учений Віктор Михайлович Глушков.
Під його керівництвом були здійснені такі розробки:
У Києві розробку обчислювальних машин було продовжено в Інституті кібернетики, який очолив видатний учений Віктор Михайлович Глушков.
Під його керівництвом були здійснені такі розробки:
- 1959 р. – ЕОМ Київ;
- 1961 р. – серія універсальних ЕОМ Дніпро. В Україні «Дніпро-1» стала першою малою ЕОМ, серійне виробництво якої було налагоджено на заводі «Арсенал» (м. Київ).
- 1965 р. – унікальна за своєю архітектурою машина «Мир-1», розроблена в Інституті кібернетики. Машина «Мир-1» та її наступна модифікація «Мир-2» передбачались для інженерних розрахунків, які виконував на ЕОМ сам користувач без допомоги оператора.
За визначні досягнення в розвитку інформатики в 1996 р. Міжнародна комп’ютерна громада (IEEE Computer Society) нагородила В.М. Глушкова медаллю «Піонер комп’ютерної техніки».
Джерела:
Інформатика : підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Й.Я.Ривкінд [та ін.]. — Київ: Генеза, 2021.
Інформатика : підруч. для 8 кл. закл. загал. серед. освіти / [О. О. Бондаренко, В. В. Ластовецький, О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов]. — Харків : Вид-во «Ранок», 2021.
https://dovidka.biz.ua/koli-vinik-pershiy-komp-yuter