Ми живемо з вами у сучасному інформаційному суспільстві, в якому люди різноманітних професій постійно опрацьовують інформацію, яка подана різними способами. Інформацію, як ви знаєте, ми можемо подавати у вигляді тексту, звуку, графіки, спеціальними позначеннями чи умовними сигналами. Із цими даними ми виконуємо різні дії: шукаємо, зберігаємо, передаємо іншим. Дії, що виконують із інформацією, називають інформаційними процесами. До таких процесів відносять і процес опрацювання інформації.
Опрацювання інформації — це процес перетворення вхідних даних на нові повідомлення.
Так, коли ви читаєте художній твір, ви можете зробити власні висновки стосовно дій головних героїв, які можуть навіть не співпадати із думкою автора. Під час медичного огляду лікар, оглянувши хворого та ознайомившись із результатами аналізів, ставить діагноз та визначає спосіб лікування. А вчитель після перевірки контрольної роботи ставить оцінки та робить висновок, чи засвоїли учні матеріал.
Людям сьогодні опрацьовувати інформацію допомагають сучасні технічні засоби. Перш за все, для цього потрібно представити повідомлення у вигляді, який зможе обробити комп'ютер, та визначити алгоритм опрацювання даних.
Прикладами процесу опрацювання даних є кодування та декодування інформації.
Кодування даних — це процес, коли одну послідовність сигналів, якою подана інформація, замінюють на іншу.
Кодування інформації відбувається для того, щоб зберегти, передати чи захистити повідомлення. З історії відомо багато прикладів кодування повідомлень з метою захистити інформацію від ворогів. Одним з відомих прикладів кодування даних є шифр Цезаря, який римський імператор Гай Юлій Цезар (\(100\) — \(44\) рр. до н.е.) використовував для секретного листування зі своїми генералами. Для кодування використовувалась заміна кожної літери в тексті на іншу, що знаходилась на декілька позицій праворуч чи ліворуч за алфавітом.
Приклад:
Якщо закодувати слово "код" за шифром Цезаря зі зсувом на \(5\) літер праворуч, отримаємо слово "пуи".
Цей процес широко використовується і в сучасному світі. Сучасне кодування інформації придатне для використання не тільки людиною, а й різними технічними засобами. Прикладом такого кодування слугує QR-код, зображений на товарі, відсканувавши який ми можемо дізнатися певну інформацію про виробника чи властивості цього товару.
Під час кодування даних обов'язково визначають не тільки набір сигналів, яким замінять повідомлення, а й вказують порядок, за яким буде здійснюватися ця заміна. Той самий порядок буде використаний, якщо необхідно розшифрувати закодовану інформацію.
Декодування даних — це процес, коли визначають початкове повідомлення із закодованого.
Процес декодування інформації використовується, коли нам потрібно розпізнати закодоване повідомлення. Декодування відбувається, коли ми визначаємо виробника за штрих-кодом товару, дотримуємось правил дорожнього руху згідно із дорожніми знаками, спілкуємося за допомогою мови жестів.
Джерела:
Інформатика : підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Й.Я.Ривкінд [та ін.]. — Київ: Генеза, 2016. — 288с. : іл.