Обмін даними в інтернеті
Пакетний принцип обміну повідомленнями:
Спеціальні програми поділяють повідомлення на частини — пакети даних, долучають адреси відправника й одержувача та порядковий номер пакета, а потім послідовно передають мережею.
Кожний пакет даних передається одним із мільйонів маршрутів.
Комп’ютер-отримувач збирає пакети даних, об’єднує у правильному порядку й відновлює вихідні дані.
Кожен пакет містить інформацію про цілісність даних (контрольна сума). І якщо в пакеті виявляються помилки, комп’ютер-отримувач надсилає комп’ютеру-відправнику запит на повторне передавання саме цього пакета.
Комп’ютер-отримувач збирає пакети даних, об’єднує у правильному порядку й відновлює вихідні дані.
Кожен пакет містить інформацію про цілісність даних (контрольна сума). І якщо в пакеті виявляються помилки, комп’ютер-отримувач надсилає комп’ютеру-відправнику запит на повторне передавання саме цього пакета.
Протоколи передавання даних
Для узгодженого передавання та приймання даних різних типів у комп’ютерних мережах існують мережеві протоколи обміну даними.Мережевий протокол — це сукупність правил (стандартів) для обміну даними між комп’ютерами.
| Назва протоколу | Призначення протоколу |
| TCP | Керування передаванням і цілісністю пакетів даних |
| IP | Передавання пакетів даних |
| Ethernet | Стандарт дротових локальних мереж |
| Wi-Fi | Стандарт бездротових мереж |
| WAP | Стандарт доступу до мережі з мобільних телефонів |
| DNS | Перетворення доменних імен на IP-адреси |
| FTP | Обмін файлами між комп’ютерами |
| HTTP | Передавання гіпертексту |
| POP/SMTP | Отримання/надсилання поштових повідомлень |
Основними протоколами інтернету можна вважати ТСР і ІР, які забезпечують пакетний обмін даними. Розробляє та впроваджує технологічні стандарти міжнародна організація World Wide Web Consortium.
Провайдери
Провайдер (інтернет-провайдер) — це організація, яка надає доступ до інтернету, а також послуги, пов’язані з ним.
Серед основних функцій провайдерів найважливішими є такі:
- забезпечення доступу до інтернету;
- виділення дискового простору для сайтів;
- підтримка роботи поштових скриньок;
- послуги зв’язку з передавання голосових повідомлень тощо.
Щоб почати роботу в інтернеті, потрібно:
1) одержати доступ до сервера одного з провайдерів;
2) установити й налаштувати програми-клієнти потрібних служб.
1) одержати доступ до сервера одного з провайдерів;
2) установити й налаштувати програми-клієнти потрібних служб.
Способи підключення до інтернету
Комутоване підключення здійснюється з використанням телефонної лінії та модема, що приєднується до комп’ютера.
Виділене підключення здійснюється через виділений канал зв’язку, який забезпечує постійне з’єднання (кабель, оптичне волокно тощо) із сервером провайдера.
Технологія ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line) реалізується з використанням асиметричної цифрової передплатної лінії. Для обміну даними використовується телефонна лінія. Вона залишається доступною під час високошвидкісного доступу до інтернету.
Технологія Wi-Fi — стандарт бездротового зв’язку. Її ядром є так звана точка доступу, підключена до мережі. Щоб з’єднатися з точкою доступу, власнику ноутбука або мобільного пристрою із Wi-Fi-адаптером потрібно просто потрапити в радіус її дії (50–100 метрів).
Підключення за допомогою мобільного пристрою (телефону чи модема) обмежене територією, на якій провайдер створив покриття.
Покоління мобільного зв’язку:
Джерела:
Інформатика : підруч. для 8 кл. закл. загал. серед. освіти / [О. О. Бондаренко, В. В. Ластовецький, О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов]. — Харків : Вид-во «Ранок», 2021