Теорія:

Поняття бази даних
Ефективно опрацьовувати великий обсяг інформації можна лише за умови її зберігання у структурованому вигляді та наявності добре налагодженого доступу до неї. Для зберігання, накопичення, опрацювання та швидкого пошуку інформації існують електронні бази даних — файли (сукупності файлів) спеціального формату, які містять структуровані дані.
База даних — це впорядкована сукупність взаємопов’язаних даних різного типу.
Прикладами баз даних є Державний реєстр фізичних осіб України, онлайн-база ДАІ України,  бібліотечні каталоги, банківські документи (облік клієнтів та їхніх рахунків) тощо.
 
Найпоширенішими є такі види моделей БД:
  • ієрархічна,
  • мережева,
  • реляційна,
  • об'єктно-реляційна.
Реляційна БД (від англ. relation — зв’язок) являє собою сукупність зв’язаних таблиць, що містять дані про об’єкти певного виду.
У таблицях реляційної БД рядки називають записами, а стовпці — полями.
 
Поле таблиці реляційної БД містить дані одного типу, а кожен запис — інформацію про певний об’єкт. Поля й зв’язки між таблицями утворюють структуру БД.
 
БД.PNG
 
Ієрархічна модель даних — це модель, де використовується представлення бази даних у вигляді деревовидної (ієрархічної) структури, що складається з об'єктів (даних) різних рівнів. За ієрархічною моделлю функціонує файлова система комп’ютера.
Мережева БД складається з набору екземплярів певного типу запису і набору екземплярів певного типу зв'язків між цими записами. Мережева модель даних об'єднує бази даних різних банків.
 
Різниця між ієрархічною моделлю даних і мережевою полягає в тому, що в ієрархічних структурах запис-нащадок повинен мати тільки одного предка, а в мережевій структурі даних у нащадка може бути будь-яке число предків.
Об’єктно-орієнтована модель даних — це модель БД, в якій дані зберігаються як абстрактні об’єкти, наділені певними властивостями та можливостями (методами) взаємодіяти з іншими об’єктами.
б1.PNG
Системи керування базами даних
База даних є сховищем упорядкованої сукупності даних. Для роботи з БД використовують системи керування базами даних (СКБД).
Система керування базами даних — це комплекс програм, що забезпечує введення, зберігання, пошук, опрацювання даних у базі даних.
До популярних СКБД належать MySQL, PostgreSQL, Microsoft SQL Server, Oracle, Sybase, Interbase, Firebird і IBM Db2.
  
Залежно від моделі даних, яка використовується в СКБД, їх поділяють на ієрархічні, мережеві, реляційні, об’єктно-реляційні тощо.
 
Прикладом СКБД є Microsoft Office Access. Вона працює з об’єктами (таблиці, запити, форми, звіти тощо), які найчастіше зберігаються в одному файлі з озширенням .accdb.
  
Об'єкти
Опис
ТаблиціЗберігають дані, що відповідають назві таблиці. Ці дані розбиті на окремі
факти, що зберігаються в окремих полях. Наприклад, у таблиці Працівники
у полі Прізвище зберігаються прізвища, у полі Номер — табельні номери.
Сукупність фактів про одного працівника складає один запис
ЗапитиВикористовуються для опрацювання даних із однієї або кількох зв’язаних
таблиць, пошуку даних за певними умовами та для обчислення підсумкових
значень. Деякі запити використовуються як джерело даних для форм і звітів,
деякі — для проведення різноманітних операцій над даними. Результати
виконання цих операцій можна переглянути в режимі таблиці запиту
ФормиНадають зручні засоби для роботи з даними таблиць і запитів
ЗвітиПризначені для виведення даних на друк, проте їх можна переглядати
на екрані, зокрема для того, щоб перед друком оцінити, як виглядатиме
документ, і за потреби внести зміни
Схемою даних називають графічне подання зв’язків між таблицями.
Проєктування бази даних
База даних є об'єктом достатньо складної структури, тому першим етапом створення БД є її проєктування, тобто побудова моделі бази даних. Для цього необхідно з’ясувати:
  • перелік даних, які будуть зберігатися;
  • кількість і структуру таблиць для зберігання даних;
  • імена полів, їх типи;
  • ключові поля для кожної таблиці.