Привіт, друже! Прочитай дві розповіді та порівняй їх:
1. На тарілці лежало \(5\) яблук і \(3\) груші. Скільки всього фруктів на тарілці?
2. На тарілці лежало \(5\) яблук і \(3\) груші. У фруктах багато вітамінів, вони дуже корисні, їх треба вживати щодня.
Який з цих текстів ми будемо вивчати на уроці математики, а який на інших уроках?
Перший текст — на уроці математики, оскільки в ньому є питання, для відповіді на яке потрібно виконати обчислення, а другий на уроці «Я досліджую світ».
Текст і питання, для відповіді на яке потрібні математичні обчислення, називається ЗАДАЧА.
У задачі ми дізнаємося про невідоме числове значення за відомими числами.
Сьогодні на уроці ми дізнаємося, які саме тексти називаються задачею і з яких частин складаються задачі.
Для того щоб дати відповідь чи щось розв’язати, в задачі має бути питання.
Прочитаємо наступний запис: Чого більше яблук чи груш?
Чи можна його назвати задачею?
Питання тут є, але нам нічого не відомо. Значить в задачі повинно бути те, що відомо, тобто умова.Прочитаємо наступний запис:
На тарілці \(5\) яблук і \(3\) груші. На скільки вишень більше, ніж яблук?
Перша частина задачі — умова. Вона містить відомі числа задачі, пов'язані між собою сюжетом. Вони називаються числові дані.
На тарілці \(5\) яблук і \(3\) груші. На скільки вишень більше, ніж яблук?
Це теж не задача. Хоча умова та питання є, але вони не пов'язані за змістом.
З умовою завжди пов'язане питання задачі.
Друга частина задачі — питання. Воно містить невідоме число задачі — шукане число. Не можна запитувати про відоме в задачі. Після розв’язання задачі на запитання можна дати відповідь.
Прочитай ще раз текст знайомої нам розповіді.
На тарілці лежало \(5\) яблук і \(3\) груші. Скільки всього фруктів на тарілці?
На тарілці лежало \(5\) яблук і \(3\) груші. Скільки всього фруктів на тарілці?
Це задача, так як це математичне висловлювання. Складається з двох частин — умова і питання.
Те, що в задачі відомо — це умова.
Умова цієї задачі: На тарілці лежало \(5\) яблук і \(3\) груші. Вона має числові дані:
Відомо, що кількість яблук — \(5,\) а груш — \(3\). Розповідається про однакові предмети — фрукти. З умовою пов'язане питання завдання.Питання цієї задачі: Скільки всього фруктів на тарілці?
Є питальне слово «скільки». В задачі є шукане число — спільне число фруктів.
Питання — це те, що треба знайти.
Є питальне слово «скільки». В задачі є шукане число — спільне число фруктів.
Щоб відповісти на питання задачі, складають вираз і знаходять його числове значення.
Отриману рівність називають розв’язанням задачі.
Запишем розв'язання цієї задачі.
Розв’язання: \(5 + 3 = 8\) (фр.)
Запишемо відповідь на питання: Скільки всього фруктів на тарілці?
Відповідь: \(8\) фруктів.
Зверни увагу!
Кожна задача має такі елементи:
\(1\). Умова — те, що відомо в задачі.
\(2\). Питання — те, що потрібно дізнатися.
\(3\). Розв’язання — дія, знаходження невідомого.
\(4\). Відповідь — відповідь на питання задачі.
\(1\). Умова — те, що відомо в задачі.
\(2\). Питання — те, що потрібно дізнатися.
\(3\). Розв’язання — дія, знаходження невідомого.
\(4\). Відповідь — відповідь на питання задачі.