Щоб стати винахідником або винахідницею потрібно досліджувати!
Дослідження може бути
- теоретичне: дослідження літературних джерел, історичних подій, наукових публікацій. Тобто систематизація, синтез, аналіз, узагальнення уже відомого на основі вивчення творів культури, статтей, записів, чернеток тощо.
Наприклад, дослідники/-ці можуть вивчати окремих історичних постатей.
Багато науковців збирали та опрацьовували інформацію про життя, наукові успіхи та труднощі Марії Склодовської-Кюрі (жінка-фізик та хімік, перша жінка, що отримала Нобелівську премію, відкрила радіоактивність).
Сьогодні ми знаємо, що М.С.Кюрі не завжди мала доступ до лабораторного обладнання; їй доводилося працювати в холодних приміщеннях; а наукова діяльність потребувала важкої фізичної роботи. Лише коли М.С.Кюрі зробила відкриття, її визнали — вона стала частиною наукової еліти та отримала доступ до хорошого обладнання та достойних умов роботи.
Дослідники життя Марії Кюрі зібрали та систематизували інформацію про неї — завдяки цьому ми знаємо про науковицю так багато.
Марія Склодовська-Кюрі
- експериментальне дослідження: проведення практичних експериментів, спостережень за їхнім перебігом, опис результатів, формулювання висновків.
Наприклад, Томас Едісон — був практичним дослідником.
Йому належать більше 1000 зареєстрованих патентів. Не всі з них йому вдалося продати, оскільки він не зміг переконати суспільство у практичності їх використання.
Цей дослідник працював у лабораторії, яку обладнував за власним смаком та потребами. Найбільше його цікавила електрика — він удосконалив телефон, винайшов фонограф (протитип грамофона і патефона), удосконалював акумулятори, світильники, індукційні котушки, мікрофони для роботи радіо тощо. Запустив першу теплову електростанцію у Лондоні. Одним із перших презентував модель електричної лампочки.
Томас Едісон
Приклад Т.Едісона показує, що патент не обов'язково має бути на цілий винахід. Ще у 19 столітті, коли науковець працював, було відомо багато технічних пристроїв і часто патентами Едісона були окремі деталі до складних пристроїв.
Наприклад, він не винайшов телефон, але удосконалив його; не винайшов бетон, але запропонував робити з нього будинки; не винайшов акумулятори, але удосконалив їх.
Науковці та науковиці часто поєднують теоретичні та практичні дослідження.
Досліджувати можна
- живі та неживі об'єкти.
Наприклад, мінерали та океани або риб та сов;
- реальні та нематеріальні об'єкти.
Те, що доведене як науковий факт (сонячні вітри, океанічні приливи тощо) і те, що ще не доведенно (антиматерія, подорожі в часі);
- об'єкти, які можна фактично дослідити (взаємодія хімічних речовин між собою), або ті, що можна досліджувати лише з відстані (чорні дири, Марс).
Досліджувати (за тлумачним словником) — це піддавати що-небуть ретельному науковому розгляду з метою пізнання, з'ясування чогось. Ретельно обстежувати кого-, що-небуть, уважно знайомитися з чим-небуть для встановлення чогось.
Багато досліджень було зроблено випадково, або коли дослідник/-ця шукали одну відповідь, а знайшли іншу.
Наприклад,
Фрідріх Велер вивчав щавелеву кислоту (міститься у щавлі з якого готують зелений борщ), а випадково відкрив сечовину.
Науковий світ до цього не знав, що таке можливо — вважалося, що сечовина може синтезуватися лише в організмі живої істоти, а штучно її добути не можна.
Фрідріх Велер
Важливі відкриття роблять не лише науковці, а і всі хто відкриває свій розум для науки — діти також можуть зробити велике відкриття.
Наприклад,
- українець Валентин Фречка (в 17 років) винайшов технологію створення паперу із опалого листя.
- пластилін винайшла маленька дівчинка, яка ліпила фігурки з маси для очищення шпалер від вугільного пилу.
Щоб зробити відкриття потрібно не боятися експериментувати і творити.
Важливо вміти створювати макети, муляжі, прототипи своїх винаходів.
Джерела:
1. Пізнаємо природу: підр. інтегр. курсу для 5-го кл. заг. серед. освіти/ Дарія Біда, Тетяна Гільберг, Ярина Колісник. - Київ: Видавничий дім "Генеза", 2022. - 256 с. : іл..
2. Пізнаємо природу: підр. інтегр. курсу для 5-го класу закл. заг. серед. освіти/ Л. Я. Мідак, Н. В. Фоменко, В. Я. Гайда, С. М. Подоляк, В. І. Кравець, І. В. Крацець, І. В. Олійник, В. П. Стахурська, З. М. Пушкар, С. В. Банах, Л. П. Козловська. - Тернопіль : Астон, 2022. - 272 с..
3. Довкілля: підруч. інтегр. курсу для 5 класу закл. заг. серед. освіти/ Олексій Григорович, Юлія Болотіна, Максим Романов. - Харків: Вид-во "Ранок", 2021.- 176 с. : іл..
4. Картинки: www.canva.com
6. Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=198909