Організми, що утворилися в результаті нестатевого розмноження (спорами) є копіями материнських організмів. Така особливість призводить до більшої вразливості грибів до змін навколишнього середовища.
Зверни увагу!
Якби гриби не були здатні на статеве розмноження їхнє виживання було б набагато складніше.
Під час статевого розмноження грибів зливаються статеві клітини (чоловічі та жіночі), що забезпечує більше різноманіття нащадків та їхня адаптивність.
У результаті статевого розмноження у плодових тілах грибів в гіменофорі утворюються спори.
У деяких грибів відбувається чергування статевого і нестатевого циклу, а інші можуть розмножуватися лише статево (наприклад, аспергіл) або нестатево (наприклад, печериці).
Трюфелі — це гриби, що ростуть в землі, тому не можуть розповсюджувати спори через повітря. Спори трюфелів захищені міцною оболонкою і переносятся завдяки тваринам, що поїдають трюфелі.
Одноклітинні гриби дуже поширені. Наприклад, дріжджові гриби. Вони не здатні утворювати справжню грибницю, але розмножуються брунькуванням.
Брунькування — це приклад нестатевого (вегетативного) розмноження.
Мікроскопічні гриби мають дуже короткий цикл життя (кілька тижнів), тоді як багатоклітинні, які мають складнішу будову, живуть роками і поширюються на великі території.
Дріжджові гриби живуть на тілах інших живих організмів (рослин або тварин), а також у ґрунті.
Люди навчилися використовувати джіжджові гриби в своїх цілях — розмножувати їх в рідинах, які багаті на цукри, використовуючи це в кулінарії.
Цвілеві гриби живуть на різних продуктах харчування та у ґрунті. Їхня функція розкладати відмерлі рештки організмів. Існує велика кількість цвілевих грибів, які шкідливі для людини і можуть викликати важкі захворювання.
