Речення — це слово або група слів, що виражають закінчену думку та завершену інтонацію.
Завершена інтонація на письмі передається розділовим знаком (крапкою, знаком оклику, знаком питання та ін.), в усному мовленні — паузою.
 
Приклад речення: На галявинах з'явилися перші проліски.
  
пролісок.png
 
Речення завжди починається з великої букви.
Зверни увагу!
Слова у реченні розташовані у логічній послідовності та пов'язані між собою за змістом.
До речення можна побудувати схему, у якій самостійні слова позначаються довгою рискою, а службові — короткою.
Наприклад:
 
схема зразок3.jpg
 
Речення має головні та неголовні слова, у яких є особливі позначення.
Головне слово-предмет підкреслюється рискою.
Визнач про кого або про що розповідається в реченні. 
 
Хто? Що?
 підмет.png
Головне слово-дія підкреслюється двома рисками.
Визнач, яку дію виконує слово-предмет.
 
Що робить?
 присудок.png
Решта слів є неголовними і називаються другорядними.
Під ними ставимо крапки.
 
Решта слів
 другоряд.png