Теорія:

Чергування звуків — це здатність звуків змінювати один одного на одному й тому ж місці в певній морфемі.
Приклад:
Дорога — дорозі.
 
Піч — печі.
Чергуватися можуть як приголосні, так і голосні звуки.
Найчастішим випадком чергування голосних звуків є зміна звука [ і ], який вживається в закритому складі, на звук [ о ] або [ е ], які вживаються у відкритих складах.
Приклад:
Гори — гір.
 
Село — сіл.
Чергування голосних звуків [ і ] з [ о ] або [ е ] в коренях відбувається при відмінюванні деяких іменників жіночого і чоловічого роду, що в початковій формі мають нульове закінчення.
Приклад:
Радість — радості.
 
Попіл — попелу.
 
Рік — у році.
Це чергування є специфічним для української мови.