Теорія:

Прикметник — це самостійна частина мови, яка вказує на ознаки та якості предмета.
Прикметник в початковій формі відповідає на питання який? яка? яке? які?
Приклад:
Який? Білий, твердий, круглий, великий, сміливий.
Яка? Мокра, м'яка, нова, молода.
Яке? Синє, глибоке, чисте, усміхнене, гаряче. 
Зверни увагу!
Прикметник пов'язаний з іменником та узгоджується з ним за числом, родом та відмінком.
Приклад:
Повітря (одн., с. р., Н.в.) (яке?) чисте (одн., с. р., Н.в.).
Прикметники змінюються за родами, числами та відмінками.
Приклад:
Синій, синя, синє.
Синій, сині.
Синій, синього, синьому, синім.
Зверни увагу!
Прикметник надає висловленню точності чи образності, яскравого емоційного забарвлення.
Найчастіше прикметники вживаються у текстах художнього стилю. Без них неможливо скласти текст-опис.
Наявність у тексті великої кількості прикметників свід­чить про його «описовість».
Прикметники роблять текст особливо зримим, виразним, допоможуть побачити картину і передати почуття автора.
Прикметники можуть вживатися в прямому та в переносному значенні.