Теорія:

Речення — це група слів, що виражає закінчену думку.
В українській мові вирізняють такі три види речень за метою висловлювання:
  • розповідні;
  • питальні;
  • спонукальні.
У розповідному реченні про щось повідомляється, розповідається. У кінці розповідного речення ставиться крапка.
Приклад:
Ясного сонячного ранку маленька дівчинка вийшла погуляти на зелений лужок.
У питальному реченні про щось запитується. У кінці питального речення ставиться знак питання.
Приклад:
— Хто там плаче під каменем?
У спонукальному реченні висловлюється спонукання до дії: прохання, запрошення, заклик, порада, вимога, наказ, заборона, застереження. У кінці спонукального речення ставиться крапка.
Приклад:
Звільни мене, дівчинко, з-під каменя.
За інтонацією речення поділяються на:
  • неокличні;
  • окличні.
Неокличні речення вимовляються спокійно, із звичайною силою голосу. У кінці неокличного розповідного або спонукального речення ставиться крапка. У кінці неокличного питального речення ставиться знак питання.
Приклад:
Папуги дуже балакучі пташки. Це розповідне неокличне речення.
Що дає їм можливість відтворювати мову людини? Це питальне неокличне речення.
Спробуй навчити папугу розмовляти. Це спонукальне неокличне речення.
Окличні речення виражають емоційні переживання і вимовляються з підвищеною окличною інтонацією. У кінці окличного розповідного або спонукального речення ставиться знак оклику. У кінці окличного питального речення ставиться знак питання та знак оклику.
Приклад:
Як чудово виглядає лісова галявина навесні! Це розповідне окличне речення.
Хіба ж можна нищити таку красу?! Це питальне окличне речення.
Бережи рідну природу! Це спонукальне окличне речення.
Узагальнимо інформацію про види речень за метою висловлювання та інтонацією в таблиці.
Screenshot_1.png
Screenshot_3.png