Будова слова як розділ мовознавства вивчає значущі частини слова — корінь, суфікс, префікс і закінчення.
Слово має основу (префікс, корінь, суфікс) і закінчення. Обов'язковою частиною основи є корінь.
Лексичне значення виражає корінь, а суфікс і префікс надають значенню додаткових відтінків.
Приклад:
Міряти — виміряти, заміряти, розміряти, приміряти, наміряти, переміряти, обміряти, зміряти, вимір, розмір, замір, вимірювання, замірювання, примірка, мірка.
Закінчення слугує для зв'язку слів у словосполученні й реченні та вказує на граматичні характеристики слова (рід, число, відмінок).
Приклад:
У слові «вересень[]» нульове закінчення виражає таке граматичне значення слова: чоловічий рід, однина, називний відмінок.
Закінчення є змінною частиною слова й може бути буквеним (позначаємо на письмі буквою, в усному мовленні — звуком) і нульовим (не позначаємо звуком і буквою). В одному слові закінчення може бути нульовим і буквеним залежно від форми слова.
Приклад:
Листопад[], годин[] — нульове закінчення, листопад[а], листопад[ові], листопад[ом], у листопад[і], годин[и], годин[ам], годин[ами], у годин[ах] — буквене.
Також в українській мові є слова без закінчень (незмінювані слова). Це прислівники (чисто, наодинці), незмінювані іменники іншомовного походження (кафе, метро, купе, торнадо), абревіатури (ТСН, МОН), деякі форми дієслова (шукати, шукаючи, стрибати, стрибнувши).
Зверни увагу!
Корінь , суфікс і префікс складають основу слова .
Закінчення не входить до основи слова.