Спільнокореневі слова мають однаковий корінь, але відрізняються лексичними значеннями. Цих значень надають префікси, суфікси, інші корені чи основи. Спільнокореневі слова можуть належати до різних частин мови.
Приклад:
Гість — гостина, гостинний, гостинно, гостинність, гостинець, гостинчик, гостювати, загостювати, негостинний.
Форми слова мають однаковий корінь, одне лексичне значення, а відрізняються лише граматичними формами (рід, число, відмінок). Тобто змінюється лише закінчення.
Приклад:
Гість — гостя, гостю, гостем, на гостеві; гостя, гості.
Яка ж різниця?
У спільнокореневих словах змінюється склад основи (додаємо чи відкидаємо суфікси, префікси, інші основи) — у формах слова змінюється закінчення.
Зверни увагу!
Спільнокореневі слова слугують для зв'язку речень у тексті, для розкриття теми чи ідеї твору. Завдяки спільнокореневим словам досягається цілісність тексту.
Приклад:
Під зогнилим тином в усі боки розрослася дереза. А у дворі були лопухові джунглі. Я ще ніколи не бачив таких гігантських лопухів. Верхівками вони здіймалися аж над дерезою, а величезними листками встелили весь двір. Навіть нікуди нозі ступити (М. Слабошпицький).
