За будовою числівники поділяються на прості, складні та складені.
Прості числівники складаються з однієї кореневої основи.
До простих належать:
назви чисел першого десятка (один — десять), числівники сто, тисяча, мільйон, мільярд, нуль;
збірні числівники: двоє, семеро;
неозначено-кількісні числівники: кілька, багато, немало;
порядкові числівники, утворені від простих числівників: третій, сьомий, сотий.
Складні числівники утворені від двох числівникових основ. Складні числівники пишемо разом.
До складних належать:
числівники, утворені за допомогою суфікса -дцять: одинадцять, двадцять, тридцять;
назви десятків: шістдесят, дев'яносто;
назви сотень: триста, сімсот;
збірні: обидва, обидві;
дробові: півтора, півтори;
неозначено-кількісні: кількадесят, кількасот;
порядкові числівники, утворені від складних кількісних: двохсотий, сімдесятий.
Зверни увагу!
Числівники з частинами -надцять, -дцять на сьогодні розглядають як складні, хоча в них ці частини вважаються суфіксами, але за походженням це складні числівники, що утворилися зі сполучень числівників на позначення одиниць та числівника десять з прийменником на чи без нього: одинадцять — один на десять.
Складені числівники складаються з кількох слів: двадцять два, вісімдесят третій, тисяча дев'ятсот вісімдесят перший, п'ять цілих і шість десятих.
Ці числівники пишемо окремо.
Ці числівники пишемо окремо.