Іменники, які позначають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймаються як одне ціле, називають збірними: листя, коріння, огудиння.
Зверни увагу!
Збірні іменники на позначення
  • сукупності людей відповідають на питання хто?: дітвора, козацтво, старшина, братва;

  • тварин і неістот — на питання що?: вороння, мушва, мурашня, насіння, городина, листя.
Для збірних іменників характерні такі особливості: 
  • вживаються тільки в однині, через те що виражають об’єднання багатьох предметів, які не підлягають лічбі: колосся, коріння, гарбузиння;

  • не сполучаються з власне кількісними числівниками, лише з неозначено-кількісними чи дробовими: багато рідні, трохи кукурудзиння, одна третя кінноти.
Способи творення збірних іменників:
 
1. За допомогою суфіксів:
  • -ств(о), -цтв(о): учительство, птаство, козацтво, парубоцтво;

  • -инн(я), -овинн(я): картоплиння, бурячиння, бобовиння, маковиння;

  • -от(а): голота, піхота, злидота;

  • -в(а): мушва, братва, мордва;

  • -няк: горішник, чагарник, вишняк, сосняк, молодняк;

  • -еч (а): малеча, стареча;

  • -ин(а): городина, озимина, садовина;

  • -ик(а), -ік(а): геральдика, проблематика, символіка, синоніміка;

  • -ур(а): професура, клієнтура, агентура, апаратура. 
2. Безафіксним способом:
  • від прикметників: молодь, зелень, юнь, нечисть;

  • від дієслів: заполоч, наволоч, лом;

  • дієприкметників: знать, рвань.
Зверни увагу!
Іменники, що піддаються лічбі й мають форми однини та множини, до збірних не належать:
хор, група, загін, рота, полк, армія, комісія, команда, ансамбль, екіпаж, клас, колектив, ескадрилья, табун, зграя, стадо, череда.