Іменники чоловічого роду
Закінчення -е мають:
- більшість іменників твердої групи: роде, брате, поете, дубе, вовче, вояче, после, Дніпре, Олеже (й Олегу), Павле, Семене, АЛЕ діду, сину, тату;
- деякі іменники на -ець (-єць): хлопче, молодче, шевче, кравче, АЛЕ Швецю, Кравцю;
- власні назви мішаної групи (з основою на ж, ч, ш, дж), а також загальні з основою на р і ж: Боже, друже, пісняре, тесляре, школяре, стороже, екіпаже.
Закінчення -у мають:
- іменники із суфіксами -ик-, -ок-, -к(о): дядьку, уболівальнику, письменнику, зайчику, лебедику, онучку, татку;
- іншомовні власні назви на г, к, х: Джеку, Жаку, Людвігу, Рюрику, Фрідріху;
- іменники мішаної групи (крім основ на р і ж): слухачу, глядачу, доповідачу, товаришу, віршу, читачу, мечу.
Закінчення -ю мають:
- іменники на -ець (-єць): бійцю, добровольцю, мовознавцю, мудрецю, іспанцю, кавказцю;
- іменники м’якої групи: Дунаю, Ігорю, Лазарю, Петрусю, оленю, кобзарю, коню, господарю, Анатолію, ясеню, АЛЕ Ілле, судде.
Закінчення -о мають:
- іменники на -а: Саво, Яремо, Миколо, старосто, воєводо.
Закінчення іменників жіночого роду
У кличному відмінку однини
- в іменниках твердої групи вживаємо закінчення -о: Марта — Марто;
- в іменниках м’якої групи з основою на приголосний, окрім Й, вживаємо закінчення -е: зоря — зоре,
- в іменниках м’якої групи з основою на Й вживаємо закінчення -є: мрія — мріє;
- в іменниках мішаної групи вживаємо закінчення -е: площа — площе.