Пишемо разом:
- складні іменники, у яких поєднані за допомогою сполучного голосного звука дві основи: водопій, водолаз, газогін, лісостеп, кавоварка, сировар, залізобетон, машинобудування;
- складні іменники, утворені від словосполучення (поєднання прикметникової й іменникової основ): жовтоцвіт (від жовтий цвіт), високогір'я (від високі гори), червонопірка (від червоне пір'я);
- складні іменники, утворені поєднанням числівника й іменника: трикутник, однокласник, п'ятитонка, століття, двадцятиріччя (але 150-річчя);
- складні іменники (переважно назви рослин чи характеристика людей), утворені поєднанням дієслова й іменника: ломикамінь, горицвіт, перекотиполе, зірвиголова;
- складноскорочені іменники: Великдень, спорттовари, медзаклад, Кабмін;
- складні іменники з іншомовними частинами анти-, віце-, екс-, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-, архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-, авіа-, авто- («само», «автоматичний»), агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно- та ін., які не можуть вживатися самостійно.
