Рід притаманний кожному іменнику в однині. Іменники мають постійне значення роду:
чоловічого: день, зошит, комп'ютер, жіночого: книга, земля, машина, середнього: сонце, місто, озеро, спільного: суддя, сирота, нечема, забіяка.
чоловічого: день, зошит, комп'ютер, жіночого: книга, земля, машина, середнього: сонце, місто, озеро, спільного: суддя, сирота, нечема, забіяка.
Іменники чоловічого роду співвідносні з займенником він, жіночого роду — вона, середнього роду — воно.
Іменники за родами не змінюються.
Рід іменників, ужитих у множині, визначають за початковою формою: столи (стіл) — чоловічий рід, озера (озеро) — середній рід.
Зверни увагу!
Іменники, які вживаються лише у множині, за родами не розрізняють: Суми, Черкаси, штани, вершки, ножиці.
В українській мові існують іменники спільного роду, які однаково можна вживати на позначення осіб і чоловічої, й жіночої статі: бідолаха, волоцюга, гуляка, заволока, заїка, ненажера, собака, заброда, замурза, підлиза, нездара, потвора, нероба, нехлюя, нікчема, роззява, а також сусіда, слуга, сирота, листоноша.
З іменниками спільного роду прикметники, займенники і дієслова узгоджуються залежно від того, особу якої статі позначає іменник.
Приклад:
Цей хлопець страшний базіка (ч. р.).
Ця дівчина страшна базіка (ж. р.).
Ця дівчина страшна базіка (ж. р.).
Зверни увагу!
До чоловічого роду належать іменники: адрес (вітальний), аерозоль, біль, дріб, живопис, запис, зяб, кір, літопис, машинопис, накип, напис, насип, нежить, опис, перекис, пил, підпис, полин, поступ, пропис, псалтир, розсип, рояль, рукопис, сажень, Сибір, сип, собака, степ, степінь, ступінь, толь, тунель, тюль, фенхель, шампунь, ярмарок.
Зверни увагу!
До жіночого роду належать іменники: адреса (місце проживання), антресоль, бандероль, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, зала, каніфоль, консоль, криза, мігрень, нехворощ, папороть, президія, путь, розкіш, філігрань, фланель, філія.
