Іменники, що мають форму лише множини, у відмінюванні схожі з іменниками І — ІІІ відмін у множині. За характером закінчень їх можна поділити приблизно на чотири типи.
У називному відмінку вживаються:
• закінчення -и: ночви, окуляри, сани, сіни, сходи, штани.
• закінчення -і: гордощі, граблі, двері, дріжджі, коноплі, помиї, радощі, хитрощі;
• закінчення -а (зрідка -я): вила, ворота, дрова, ясла, ясна, вінця.
• закінчення -а (зрідка -я): вила, ворота, дрова, ясла, ясна, вінця.
У родовому відмінку виступають:
• закінчення -ей: грошей, гусей, дверей, курей, людей, саней, сіней;
• закінчення -ів: граблів (і грабель), дріжджів, кліщів, окулярів, сходів, хитрощів;
• нульове закінчення: вил, воріт, дров, збоїн, конопель, лещат, ночв (частіше — ночов), ясел, ясен.
У давальному відмінку виступають:
• закінчення -ам, коли в Н.в. закінчення -и, -а, -і (після шиплячого): веселощам, вилам, воротам (і воротям), в’язам, ночвам, радощам, сходам, штанам (і штаням), яслам.
Зверни увагу!
Сани — саням, сіни — сіням.
• закінчення -ям, коли в Н.в. закінчення -і, -ї, -я: вінцям, граблям, дверям, помиям.
У знахідному відмінку вживаються форми:
• однакові з називним відмінком: вила, вінця, граблі, коноплі, окуляри, сани, ясла.
В орудному відмінку виступають:
• закінчення -ами, коли в Н.в.закінчення -и, -а, -і (після шиплячого): вилами, ночвами, сходами; веселощами, радощами;
• закінчення -ями, коли в Н.в. закінчення -і, -ї, -я: вінцями, граблями, коноплями, помиями;
• закінчення -ми: ворітьми (й воротами), грішми (й грошима), гусьми, дверми (й дверима), дітьми, курми, людьми, саньми (й санями), сіньми, штаньми (й штанами, рідше — штанями).
У місцевому відмінку залежно від попереднього приголосного вживаються закінчення -ах, -ях: на вилах, на воротах (рідше — воротях), у ночвах, на штанах (рідше — на штанях), у яслах; на граблях, у дверях, у помиях.