Часто можна зустріти людей на прізвище Бондар, Стельмах, Мірошник, але багато хто не може пояснити, що вони означають:
Бондар — ремісник, що виробляє дерев’яні ложки та відра, діжки.
Стельмах — ремісник, що робить сани, вози, колеса.
Мірошник — власник млина, або той, хто працює в млині.
Гутник — майстер на скляному заводі.
Як бачимо, усі ці слова — назва професій, яких уже немає, залишилися тільки поодинокі майстри, які показують нам своє вміння.
Слова, які вийшли з нашого вжитку і позначають явища з минулого, називаються історизмами.
Слова «гайник, ліцедій, тинькар, постригач» для нас також є незрозумілими, але на сьогодні ці професії залишилися, вони взяли собі за назву синонімічний аналог: лісник, актор, штукатур, перукар.
Слова, що замінили сінонімічною назвою, називаються архаїзмами.
Зверни увагу!
Історизми й архаїзми часто плутають, тому запам’ятаймо:
Історизми — це явища або предмети, що зникли.
Архаїзми — це явища або предмети, що замінили іншими синонімами.
Дізнатися значення застарілих та маловживаних слів можна в Словнику.
Історизми — це явища або предмети, що зникли.
Архаїзми — це явища або предмети, що замінили іншими синонімами.
Дізнатися значення застарілих та маловживаних слів можна в Словнику.
Чому так сталося, що деякі слова зникли з нашої мови, а деякі ми замінили?
Наш світ постійно змінюється, а разом з ним змінюється і словниковий склад мови.
Він весь час перебуває в русі: зникають слова, які ми не вживаємо, але натомість з’являються нові слова, адже виникає потреба називати нові предмети, явища, поняття: екофорум, комп’ютер, модельєр, марафон, стиліст, прессекретар, телефакс.
Деякі слова втрачають своє попереднє значення і набувають нового.
Приклад:
Планшет:
застаріле значення — дошка, на яку наклеєно креслярський папір;
сучасне значення — підвид сучасного комп’ютера.
Троль:
у скандинавському фольклорі — потворний карлик, гігант чи демон;
у сучасному світі набуло значення — той, хто розміщує брутальні повідомлення в мережі Інтернет.
Слова, що є новими у мові називаються неологізмами, вони позначають нові поняття і предмети.
Зверни увагу!
Не варто вживати в українській мові неологізми, запозичені з інших мов, якщо в мові є прямі відповідники усталеного традиційного значення, це допоможе уникнути небажаних помилок.
Не можна використовувати в одному тексті іншомовне слово і його український відповідник.
Приклад:
Багато слів, звичних для нас, свого часу були неологізмами:
У 18 столітті рУдник, ридван — це неологізми.
У 19 столітті ці слова є загальновживаними.
У 20 столітті вони є історизмами.
У 18 столітті рУдник, ридван — це неологізми.
У 19 столітті ці слова є загальновживаними.
У 20 столітті вони є історизмами.
Засвоєння в мові нових слів і зникнення застарілих відбувається не відразу, а поступово і повільно, тому в словниковому складі мови завжди одночасно існують два шари лексики: активна і пасивна.
До активної лексики сучасної української мови належать загальноукраїнські слова, які ми постійно вживаємо: земля, світло, вільний, білий, п’ять, писати, завтра, тут.
До пасивної лексики мови належать слова, які рідко вживаються. Сюди належать усі застарілі слова і нові слова, які недавно виникли і ще не ввійшли до загальнолітературного вжитку, а також слова спеціального призначення: діалекти, професійна лексика тощо .
