Пароніми — це слова схожі (не однакові) за звучанням, але різні за значенням і написанням.
Зверни увагу!
Пароніми переважно належать до однієї частини мови, можуть об’єднуватися в ряди з різною кількістю слів на основі подібності: особистий — особливий — особовий.
Своєрідність паронімів у тому, що вони мають і вимову, і написання подібні, проте не тотожні. Такі слова можуть відрізнятися однією чи двома буквами у корені, різними префіксами та суфіксами.
Приклад:
Передній — передовий, постановка — установка, привид — привід.
Правильно визначити тлумачення слів допоможуть словники паронімів, тлумачні словники та словники іншомовних слів, адже чимало паронімів є запозиченими.

Зверни увагу!
Коли вживаємо слово музичний, а коли — музикальний?
У складних випадках орієнтуйся на таку ознаку: якщо перед словосполученням, що викликає сумнів, можна поставити слова дуже, надзвичайно, треба вжити прикметник музикальний. У решті випадків використовуй слово музичний.
Українці — музикальний народ. Українці — надзвичайно музикальний народ. У школі провели музичний вечір, присвячений творчості композитора М. Лисенка.