Присвійні прикметники відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?, тому що вказують на приналежність особі або тварині:
Оленин зошит, Андрієва сорочка, братове слово, лисячий хвіст.
Присвійні прикметники мають свої словотвірні типи і утворюються від назв людей і тварин.
Від іменників 1 відміни — назв людей:
- суфікс -ин-: твірна основа закінчується на приголосний, окрім [й]: сестр-а - сестр-ин, баб-а - баб-ин;
Якщо кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х], то вони чергуються з [ж], [ч], [ш]: Ольга — Ольж-ин, тітка — тітч-ин, Солоха — Солош-ин.
- суфікс -їн-: твірна основа закінчується на [й]: Лідія — Ліді-їн, Євдокія — Євдокі-їн.
Від іменників 2 відміни — за допомогою суфікса -ів (-їв): батько — батьк-ів, Андрій — Андрі-їв.
Зверни увагу!
При відмінюванні відбувається чергування:
-ів/-ов: дядько — дядьк-ів, дядьк-ов-ого;
-ів (-їв)/ - ев (-єв): Андрій — Андрі-їв, Андрі-єв-ого; лікар — лікар-ів, лікар-ев-ого.
-ів/-ов: дядько — дядьк-ів, дядьк-ов-ого;
-ів (-їв)/ - ев (-єв): Андрій — Андрі-їв, Андрі-єв-ого; лікар — лікар-ів, лікар-ев-ого.
Зверни увагу!
Батьків-ськ-і збори (збори батьків) — відносний, батьк-ов-а хата (чия?) — присвійний.
Присвійні прикметники, утворені від іменників — власних назв, пишуть з великої літери: Сергіїв олівець, Софіїн вінок, Шевченкова поема.
Зверни увагу!
Прикметники з суфіксом -ськ-, що входять до складу назв, які мають значення «пам’яті», «імені», також пишуть із великої букви: Шевченківська конференція, Макаренківські читання.
Зверни увагу!
Присвійні прикметники, утворені від власних імен, які входять до складу фразеологізмів, наукових термінів та народних назв рослин пишуться з малої літери: Езоп — езопова мова, Піфагор — піфагорова теорема, Петро — петрів батіг (цикорій).