Присвійні прикметники відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?, тому що вказують на приналежність особі або тварині:
Оленин зошит, Андрієва сорочка, братове слово, лисячий хвіст.
Присвійні прикметники мають свої словотвірні типи і утворюються від назв людей і тварин.
Від іменників 1 відміни — назв людей:
- суфікс -ин-: твірна основа закінчується на приголосний, окрім [й]: сестр-а - сестр-ин, баб-а - баб-ин;
Якщо кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х], то вони чергуються з [ж], [ч], [ш]: Ольга — Ольж-ин, тітка — тітч-ин, Солоха — Солош-ин.
- суфікс -їн-: твірна основа закінчується на [й]: Лідія — Ліді-їн, Євдокія — Євдокі-їн.
Від іменників 2 відміни — за допомогою суфікса -ів (-їв): батько — батьк-ів, Андрій — Андрі-їв.
Зверни увагу!
При відмінюванні відбувається чергування:
-ів/-ов: дядько — дядьк-ів, дядьк-ов-ого;
-ів (-їв)/ - ев (-єв): Андрій — Андрі-їв, Андрі-єв-ого; лікар — лікар-ів, лікар-ев-ого.
-ів/-ов: дядько — дядьк-ів, дядьк-ов-ого;
-ів (-їв)/ - ев (-єв): Андрій — Андрі-їв, Андрі-єв-ого; лікар — лікар-ів, лікар-ев-ого.
Зверни увагу!
Батьків-ськ-і збори (збори батьків) — відносний, батьк-ов-а хата (чия?) — присвійний.
Присвійні прикметники, утворені від іменників — власних назв, пишуть з великої літери: Сергіїв олівець, Софіїн вінок, Шевченкова поема.
Зверни увагу!
Прикметники з суфіксом -ськ-, що входять до складу назв, які мають значення «пам’яті», «імені», також пишуть із великої букви: Шевченківська конференція, Макаренківські читання, АЛЕ шевченківські рукописи, гоголівські місця на Україні.
Зверни увагу!
Присвійні прикметники, утворені від власних імен, які входять до складу фразеологізмів, наукових термінів та народних назв рослин пишуться з малої літери: Езоп — езопова мова, Піфагор — піфагорова теорема, Петро — петрів батіг (цикорій).