Суфікси -ськ-, -зьк-, -цьк- та пестливо-зменшувальні -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- пишемо з ь (знаком м'якшення): волин-ськ-ий, поділь-ськ-ий, пра-зьк-ий, дрогоби-цьк-ий, рівн-еньк-ий, глад-есеньк-ий, тон-ісіньк-ий.
Зверни увагу!
Прикметники баский, різкий, плоский, в’язкий, боязкий пишемо без знака м'якшення, бо суфікс у них -к (ий), а попередні приголосні з, с належать до кореня слова.
При творенні відносних прикметників за допомогою суфікса -ськ (ий) деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси:
г, ж, з -зьк (ий): Прага — празький, Кавказ — кавказький; Запоріжжя — запорізький;
к, ч, ц + -ськ (ий) — ► -цьк (ий): Бахмач — бахмацький, Тростянець — тростянецький; козак — козацький;
х, ш, с -ськ (ий): Карабах — карабаський, Балхаш — балхаський, Одеса — одеський.
Зверни увагу!
Студент — студентський, Ужгород — ужгородський, солдат — солдатський.
Суфікс -к-, що стоїть після приголосного основи, випадає: Каховка – кахов-ськ-ий.
Зверни увагу!
Деякі слова, коли додаємо суфікс -ськ-, традиційно пишемо без змін приголосних у кінці основи:
казах — казах-ськ-ий, герцог — герцог-ськ-ий, баск — баск-ськ-ий, Мекка — мекк-ськ-ий, Цюрих — цюрих-ськ-ий, тюрк — тюрк-ськ-ий, Нью-Йорк — нью-йорк-ськ-ий.
казах — казах-ськ-ий, герцог — герцог-ськ-ий, баск — баск-ськ-ий, Мекка — мекк-ськ-ий, Цюрих — цюрих-ськ-ий, тюрк — тюрк-ськ-ий, Нью-Йорк — нью-йорк-ськ-ий.
Приголосні основи -к-, -ц(ь) перед суфіксом -н- змінюються на -ч-: безпека — безпечний, вік — вічний, заєць — заячий.