За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку.
До твердої групи належать:
- прикметники з основою на твердий приголосний, у початковій формі мають закінчення -ий: зелен-ий; холодн-ий, гостр-ий, природн-ий, зворотн-ий;
- прикметники із суфіксами -ів (-їв) , -ин (-їн), у початковій формі мають нульове закінчення: Степан-ів, Матві-їв, Юлі-їн, мам-ин.
До м'якої групи належать:
- відносні прикметники з основою на м’який приголосний -н-, в називному відмінку однини чол. роду мають закінчення -ій:
крайн-ій, житн-ій, дорожн-ій; - прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: бли́жн-ій, вну́трішн-ій, вчора́шн-ій;
- відносні прикметники з основою на -й: безкра́-їй, довгові́-їй, короткоши́-їй;
- відносні прикметники з відтінком присвійності: бра́тн-ій;
- якісний прикметник си́ній.