Числівник —  це повнозначна самостійна частина мови, яка називає кількість предметів або їх порядок при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий?
Числівники можуть означати:
  • число, числове математичне поняття: один, два, три, десять, сто, чотири шостих;
  • назви певної кількості предметів: три подруги, шість столів;
  • кількість, що складається з певного числа частин цілого: вісім десятих гектара, три цілих і чотири десятих тонни;
  • сукупність перелічуваних предметів або істот: четверо хлопців, десятеро друзів, шестеро саней;
  • порядок предметів при лічбі: перший номер, дванадцята година.
Зверни увагу!
Потрібно розрізняти числівники з іншими частинами мови:

кількісні числівники
: два, дев’ять, десять змінюються за відмінками, але не змінюються за числами, не мають роду і не пояснюються прикметниками-означеннями;

іменники з кількісним значенням
: двійка, дев’ятка, десяток відмінюються за відмінками і числами, мають рід і можуть пояснюватися прикметниками: смілива дев’ятка;

складні відчислівникові іменники та прикметники
відповідають на питання хто? що? який? (чотиритисячний — котрий? трикутник — що? п’ятиповерховий — який?

слова половина, третина, чверть — іменники;

слова тисяча, мільйон, мільярд, якщо вони вживаються у множині — іменник.
КІЛЬКІСНІ числівники 
  
Лексичне значення — означають число або кількість предметів. Відповідають на питання скільки?
  
Морфологічні ознаки — змінюються тільки за відмінками, але не мають роду й числа, крім числівників один (який має форми родів — одна, одне і числа множини — одні), два (має форми родів).
  
Синтаксична роль — кількісні числівники, які означають число, бувають підметами, присудками й додатками:

Три і чотири — сім (підмет і присудок).
Розділіть двадцять чотири на вісім (додатки).
 
ПОРЯДКОВІ числівники
  
Лексичне значення — означають порядок предметів при лічбі. Відповідають на питання котрий?
  
Морфологічні ознаки — змінюються  за родами (четверта,четверте), числами (четвертий, четвертї), відмінками (четвертого, четвертої, четвертих).
  
Синтаксична роль —  порядкові числівники виступають тими членами речення, що й прикметники, — означеннями, іменною частиною присудка, зрідка підметом, додатком чи обставиною:

Мій брат навчається у третьому класі (означення).
Тарас Шевченко народився тисяча вісімсот чотирнадцятого року (обставина).
На фініші наш спортсмен був п'ятим (присудок).
Сьоме січня — Різдво Христове за православним календарем (підмет).
 
Зверни увагу!
Числівники широко використовують у науковому, офіційно-діловому й публіцистичному стилі мовлення. Функція числівників у цих стилях — точне називання кількості чи порядку предметів.
Збірні числівники двоє, троє, десятеро майже не вживаються в офіційно-діловому і науковому стилях, але поширені в художніх творах і розмовній мові.
Приклад:
Нас було четверо: білявий та чорнявий чоловіки, парубок рябий та я (Марко Вовчок).