Теорія:

Іменники бувають з конкретним і абстрактним значенням.
Іменники з конкретним значенням називають предмети та явища, в яких передається все те, що сприймається органами чуття: \(палац\), \(школа\), \(дідусь\), \(корабель\), \(шлях\), \(Китай\), \(Маргарита\), \(осел\).
До іменників з конкретним значенням відносимо:
  • одиничні предмети — назви людей, тварин, рослин, предметів неорганічного світу: хлопець, заєць, квасоля, килим, річка;
  • речовини, масу, матеріал: молоко, повітря, полотно, деревина;
  • назви простору чи часу: берег, слуга, степ, місяць, урок, година;
  • власні назви: Петро, «Дніпро» (часопис), «Сонечко» (дитсадок), Київ.
Абстрактні іменники не мають конкретного лексичного значення, а називають поняття, явища чи властивості, які не сприймаються органами чуття: \(прикрість\), \(сум\), \(убозтво\), \(знання\).
До абстрактних іменників належать назви:
  • якостей і властивостей: щирість, чорнота, ясність, патріотизм, канікули;
  • психічних і фізичних станів: сон, тиша, страх, любов, непритомність, горе;
  • дій і процесів: біг, хід, горіння, приїзд, перемовини;
  • понять етикету:вітання, прощання;
  • наукових понять:діалектика, функція, модальність, сюжет.
Зверни увагу!
Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о), -цтв(о), -анн(я), -изм, -ізм, -їзм.
Абстрактні іменники переважно вживаються у формі однини.
Збірні іменники — це назви сукупності однакових чи подібних предметів, які здатні сприйматися як одне ціле: козацтво, студентство, зілля, братство.

Іменники зі значенням речовинності називають однорідну речовину:
алебастр, молоко, камінь, кисень.
Зверни увагу!
Іменники зі значенням речовинності можуть мати тільки форму однини (горох, золото, срібло, залізо) або тільки форму множини (гроші, дріжджі).