Іменники бувають з конкретним і абстрактним значенням.
До іменників з конкретним значенням належать:
Іменники з конкретним значенням називають предмети та явища, у яких передається все, що сприймається органами чуття: \(палац\), \(школа\), \(дідусь\), \(корабель\), \(шлях\), \(Китай\), \(Маргарита\), \(осел\).
- одиничні предмети — назви людей, тварин, рослин, предметів неорганічного світу: хлопець, заєць, квасоля, килим, річка;
- речовини, маса, матеріал: молоко, повітря, полотно, деревина;
- назви простору чи часу: берег, слуга, степ, місяць, урок, година;
- власні назви: Петро, «Дніпро» (часопис), «Сонечко» (дитсадок), Київ.
Абстрактні іменники не мають конкретного лексичного значення, а називають поняття, явища чи властивості, які не сприймаються органами чуття: \(прикрість\), \(сум\), \(убозтво\), \(знання\).
До абстрактних іменників належать назви:
-
якостей і властивостей: щирість, чорнота, ясність, патріотизм, канікули;
-
психічних і фізичних станів: сон, тиша, страх, любов, непритомність, горе;
-
дій і процесів: біг, хід, горіння, приїзд, перемовини;
-
понять етикету: вітання, прощання;
-
наукових понять: функція, сюжет, характер.
Зверни увагу!
Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о), -цтв(о), -анн(я), -изм, -ізм, -їзм.
Абстрактні іменники переважно вживаються у формі однини.
Абстрактні іменники переважно вживаються у формі однини.
Збірні іменники — це назви сукупності однакових чи подібних предметів, які здатні сприйматися як одне ціле: козацтво, студентство, зілля, братство.
Збірні іменники вживаються лише в однині, вони не сполучаються з кількісними числівниками, якщо означають предмети, які не піддаються лічбі.
Іменники зі значенням речовинності називають однорідну речовину: алебастр, молоко, камінь, кисень.
Іменники зі значенням речовинності називають однорідну речовину: алебастр, молоко, камінь, кисень.
Зверни увагу!
Іменники зі значенням речовинності можуть мати тільки форму однини (горох, золото, срібло, залізо) або тільки форму множини (гроші, дріжджі). Речовина не підлягає рахунку, її можна лише виміряти, а потім порахувати одиниці виміру. Хоча в науковій чи художній літературі допускається форма множини для деяких іменників: мінеральні води, родючі ґрунти, кислі солі, тверді сири (види), зелені жита.