Теорія:

Відмінювання іменнників І відміни множини.
  
І відміна множина.png
 
У називному відмінку у більшості випадків у іменниках жіночого роду із суфіксом -к- при утворенні множини наголос переходить на закінчення:
Приклад:
тарІлка – тарілкИ, кнИжка – книжкИ, але: сусІдка – сусІдки.
Односкладові іменники, сполучаючись із числівниками два, три, чотири зберігають місце наголосу початкової форми:
Приклад:
два го́ли, чотири скла́ди, три шля́хи, два да́хи.
Зверни увагу!
Іменники людина, дитина, курка, гуска у множині втрачають суфікси: люди, діти, кури, гуси.
У родовому відмінку множини в іменників І відміни звичайно виступає нульове закінчення:
парта — парт, хата — хат, зима — зим. 
Зверни увагу!
У родовому відмінку множини:
• може відбуватися чергування о, е з і:

підкова — підків, береза — беріз;

• іноді з’являються вставні о, е:

іскра — іскор; вишня — вишень, земля — земель;
 

• слово вівця має форму овець, дошка — дощок, зморшка — зморщок, гра — ігор.
Кілька іменників цієї відміни мають закінчення –ів та -ей, їх треба запам'ятати:
суддів, гайдамаків, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і легень); свиней, мишей, вошей, статей.
Зверни увагу!
Слово статей пишемо з однією т.
увага І відміна множини.png
 
У місцевому відмінкумножини
  • іменники твердої та мішаної груп мають закінчення -ах: плавати по річках, відпочивати на дачах;
  • іменники м’якої  групи мають закінчення -ях: в’язати на спицях.
В іменниках іншомовного походження з подвоєними приголосними в родовому відмінку множини це подвоєння зберігається:

бонн (від бонна).