Відмінювання іменнників І відміни множини.
У називному відмінку у більшості випадків у іменниках жіночого роду із суфіксом -к- при утворенні множини наголос переходить на закінчення.
Приклад:
тарІлка – тарілкИ, кнИжка – книжкИ, але: сусІдка – сусІдки.
Односкладові іменники, сполучаючись із числівниками два, три, чотири зберігають місце наголосу початкової форми.
Приклад:
два го́ли, чотири скла́ди, три шля́хи, два да́хи.
Зверни увагу!
Іменники людина, дитина, курка, гуска у множині втрачають суфікси: люди, діти, кури, гуси.
У родовому відмінку множини в іменників І відміни звичайно виступає нульове закінчення: парта — парт, хата — хат, зима — зим.
Зверни увагу!
У родовому відмінку множини:
• може відбуватися чергування о, е з і: підкова — підків, береза — беріз;
• іноді з’являються вставні о, е: іскра — іскор; вишня — вишень, земля — земель;
• слово вівця має форму овець, дошка — дощок, зморшка — зморщок, гра — ігор.
• може відбуватися чергування о, е з і: підкова — підків, береза — беріз;
• іноді з’являються вставні о, е: іскра — іскор; вишня — вишень, земля — земель;
• слово вівця має форму овець, дошка — дощок, зморшка — зморщок, гра — ігор.
Кілька іменників цієї відміни мають закінчення –ів та -ей, їх треба запам'ятати: суддів, гайдамаків, ніздрів, мамів (і мам), татів (і тат), бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і легень); свиней, мишей, вошей, статей.
Зверни увагу!
Слово статей пишемо з однією т.
У місцевому відмінку множини
- іменники твердої та мішаної груп мають закінчення -ах: плавати по річках, відпочивати на дачах;
- іменники м’якої групи мають закінчення -ях: в’язати на спицях.
В іменниках іншомовного походження з подвоєними приголосними в родовому відмінку множини це подвоєння зберігається: бонн (від бонна), ванн (від ванна), тонн (від тонна).