Іменники другої відміни утворюють кличний відмінок за допомогою закінчень -у, -ю, -е.
Тверда група має закінчення:
-е: для більшості безсуфіксних іменників: друж-е, Петр-е, Максим-е, Києв-е, Львов-е, козаче, вовче (для цього типу відмінювання також характерне чергування г, к, х//ж, ч, ш).
-у: іменник містить суфікс на -к-, -ик, -ок,-к(о): батьк-у, синк-у, критик-у, супутник-у (крім парубок - парубч-е), дід-у, тат-у, син-у,
-у: власні імена іноземного походження з основою на г, ґ, к, х: Людвіґ-у, Фрідріх-у, Рюрик-у; а також іменники: ді́д-у, та́т-у, си́н-у. АЛЕ! іменник Олег має дві форми: Олегу, Олеже.
М'яка група має закінчення:
-ю: для більшості іменників: Андрію, Ігорю, краю, ясеню, знавцю, царю, кобзарю.
-е: для деяких іменників, що закінчуються на -ець (з характерним чергуванням): женч-е (від жнець), кравч-е (від кравець), шевч-е (від швець), хлопче, молодче.
Зверни увагу!
Слова боєць, борець, знавець, доброволець, а також як прізвища — Жнець, Кравець, Швець мають закінчення -ю: бійц-ю, борц-ю, знавц-ю, добровольц-ю, Жнец-ю, Кравц-ю, Швец-ю.
Мішана група має закінчення:
-е: власні назви з основою на шиплячий та загальних з основою на -ж, -р: пісняр-е,газетяр-е, сторож-е, тесляр-е, Дорош-е, Довбуш-е.
-у: іменники з основою на шиплячий, крім -ж, -р: слухач-у, керманич-у, викладач-у, читач-у, товариш-у.