Теорія:

ІІ відміна однина.png
У родовому відмінку однини  іменники ІІ відміни чоловічого роду можуть мати закінчення -а (-я) або -у (-ю): клен — клена, гай — гаю.
Зверни увагу!
Вживання того чи іншого закінчення залежить від значення іменника.
У давальному відмінку однини більшість іменників другої відміни чоловічого роду мають паралельно закінчення -ові, -еві (-єві) і рідше -у (-ю): батько — батькові і батьку, рідний край — рідному краєві і краю.
Зверни увагу!
У деяких іменниках чоловічого роду (з кінцевими основи -ів-, -ов-) у давальному відмінку однини можливе лише закінчення , : острів — остров-у, Яків — Яков-у.
У знахідному відмінку однини деяких іменників (назв неістот) можливі паралельні закінчення: писати лист і листа, зрізати дуба і дуб, дати ніж і ножа, полагодити приймач і приймача, узяти стілець і стільця.
 
В орудному відмінку   однини іменники другої відміни чоловічого роду
  • твердої групи мають закінчення -ом: майстром, робітником;
  • мішаної та м’якої груп мають закінчення -ем (після голосного та апострофа -єм): кущем, ножем, секретарем, слухачем;пирієм,урожаєм.
 
У місцевому відмінку однини можливі три різні закінчення: -і (-ї); -ові, -еві (-єві); -у (-ю).
  •  Найчастіше вживається закінчення -і  (-ї): стіл — на столі, камінь — на камені, поріг — на порозі, бік — на боці, рух — у русі.
  • Іменники з основою на -к- мають, як правило, закінчення -у (-ю): будинок — у будинку, сік — у соку, візок — на візку, парк — у парку.
  • Закінчення -ові, -еві буває переважно в назвах істот: батько — при батькові, син — при синові, кінь — на коневі (і на коні, на коню).
Зверни увагу!
У давальному й місцевому відмінках однини перед -і відбувається чергування:
Г//З — поріг — на порозі
К//Ц — байрак — у байраці
Х//С — вухо — на вусі