Теорія:

Групи слів за походженням: власне українські й запозичені слова.
Українська мова, як і будь-яка інша мова, формувалася впродовж тривалого історичного часу.
 
Частину слів вона успадкувала від праслов’янської  і давньоруської:
Приклад:
хлібороб, щирість, будувати, щоденно.
Частину запозичила з інших мов. Такі запозичення властиві всім мовам світу.
Власне укр. та запозичені слова.svg
Багато запозичених слів стали загальновживаними:
Приклад:
вишня, кімната, огірок, левада.
Деякі запозичені слова мають у мові український відповідник:
Приклад:
процент — відсоток, дефект  — недолік.
Запозиченими словами не варто зловживати. Якщо запозичене слово можна замінити синонімом, то треба використовувати українські відповідники:
Приклад:
азарт — запал; о’кей  — усе гаразд, добре.
Зверни увагу!
Немає потреби віднаходити власні замінники таким словам, як історія, волейбол, скотч, джинси тощо.
Та все ж таки майже дев’яносто відсотків слів —  це власне українська лексика, тобто слова, що виникли після утворення Київській Русі:
Приклад:
лелека, цап, багаття, смуга, сніданок, вареник, галушка.
Саме вони становлять основу української лексики і формують національні ознаки мови.
Зверни увагу!
Власне укр. та запозичені слова 2.svg

 Наприклад: голова, берег, золото, город, єднання (єдин - один), учитель, братство, возз'єднати, роботящий.
На сьогодні ми маємо неоднорідну за походженням лексику:
Лексика укр. мови за походженням.svg