Привіт, друже!
Пригадай відомий тобі уривок казки.
Узяв дiд рiпку за чуб, баба дiда за сорочку, дочка бабу за торочку — тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а рiпка сидить у землi, як пень.
Спробуй поставити запитання до виділених слів.
Не вдається!
Прочитаймо уривок, вилучивши ці слова.
Узяв дiд рiпку чуб, баба дiда сорочку, дочка бабу торочку — тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, рiпка сидить землi, пень.
Ми бачимо, що текст перестав бути зрозумілим, а частинки речень більше не пов'язані між собою.
Отже, обійтися без цих слів не можна.
З'ясуймо, що ж це за такі маленькі, але такі важливі слова.
Слова-помічники, що служать для зв'язку слів у реченні та до яких не можна поставити запитання, називаються службовими.
Наприклад:
та багато інших.
Зверни увагу!
Службові слова завжди пишуться окремо від інших слів у реченні:
Жив на світі дід Максим.
Запам'ятай!
- Службові слова НЕ відповідають на запитання.
- НЕ є членами речень.
- Служать ДЛЯ зв'язку слів у реченні.