Іменники — слова, що називають предмети і відповідають на питання «Хто? Що?».
Предметом вважається все, про що можна запитати «Хто це? Що це?».
Хто? — мама, білка, комаха.
Що? — дерево, будинок, светр.
Іменники (слова-предмети), що називають істоти, відповідають на запитання «Хто?».
До назв істот належать:
- назви людей, професій: жінка, лікар;
- імена та прізвища: Михайло, Савченко;
- назви тварин: соловейко, мураха, ведмідь;
- назви казкових та літературних героїв: Буратіно, мавка, гном;
- назви шахових фігур: королева, кінь тощо.
Іменники (слова-предмети), що називають неістоти, відповідають на запитання «Що?».
До неістот відносять всі інші іменники, тобто ті, що називають:
- явища природи, погоди: землетрус, повінь, гроза;
- абстрактні поняття: радість, страх;
- сукупності людей і тварин: юрба, отара;
- неживі предмети: парасолька, майка тощо.
Зверни увагу!
Іменники можуть бути абстрактними та конкретними.
Предмети (іменники), явища навколишньої дійсності, які можна пізнати органами чуття людини, називають конкретними: квітка, книга, булка тощо.
Абстрактні іменники не мають конкретного лексичного значення, а називають поняття, явища чи властивості, які не сприймаються органами чуття: радість, думка, любов.