Кожна людина має індивідуальний запас слів, якими вільно володіє. Вона використовує їх у своєму мовленні.
Мовлення — це здатність використовувати мову для спілкування, обміну думками та інформацією у спілкуванні з іншими людьми.
Мовлення буває двох видів.
Під час усного мовлення ти вимовляєш та чуєш звуки.
Усним мовленням людина користується, коли говорить та слухає.
Приклад:
Дівчатка співають пісню.
Усне мовлення має бути:
- правильним;
- виразним;
- чітким.
Під час усного мовлення допомагають міміка та жести, сила голосу, інтонація.
Зверни увагу!
Учасники усного мовлення:
- мовець — той, хто говорить;
- слухач — той, хто слухає.
Усне мовлення завжди спрямоване на слухачів і може бути монологічним або діалогічним.
Монолог — висловлювання однієї людини.
Діалог — розмова кількох людей.
Під час писемного мовлення ти бачиш та пишеш букви.
Писемним мовленням людина користується, коли пише та читає.
Приклад:
Хлопчик читає книгу.
Для передачі писемного мовлення використовують:
- букви;
- цифри;
- знаки (розділові, дорожні, ноти тощо).
Зверни увагу!
Писемне мовлення має бути каліграфічним, зрозумілим, грамотним, чітким, охайним.