Речення — це слово або група слів, що виражають закінчену думку та завершену інтонацію.
Завершена інтонація на письмі передається розділовим знаком (крапкою, знаком оклику, знаком питання та ін.), в усному мовленні — паузою.
Приклад речення: На галявинах з'явилися перші проліски.
Речення завжди починається з великої букви.
Зверни увагу!
Слова у реченні розташовані у логічній послідовності та пов'язані між собою за змістом.
До речення можна побудувати схему, у якій самостійні слова позначаються довгою рискою, а службові — короткою.
Наприклад:
Речення має головні та неголовні слова, у яких є особливі позначення.
Головне слово-предмет підкреслюється рискою. | Хто? Що? |  | ||
Головне слово-дія підкреслюється двома рисками. Визнач, яку дію виконує слово-предмет. | Що робить? |  | ||
Решта слів є неголовними і називаються другорядними. Під ними ставимо крапки. | Решта слів |  |