Перенос — це поділ слова, під час якого перша його частина лишається в одному рядку, а друга переноситься в інший.
Для правильного позначення переносу слова під час письма використовують знак переносу.
Знак переносу — це знак у вигляді рисочки (-), що ставиться на місці поділу слова при перенесенні його на наступний рядок.
Зверни увагу!
Правила переносу не завжди співпадають з правилами поділу на склади.
Правила переносу української мови
Слова з рядка в рядок переносяться складами: май-ка, риб-ка, зо-шит. Не можна розривати злиття голосного і приголосного (склад).
Апостроф, букви «Ь» та «Й» від попередньої літери відривати заборонено: бур'-ян, близь-ко, май-дан-чик.
Односкладові слова не поділяються для переносу: кінь, слон, лід.
Не можна розривати буквосполучення «дж», «дз», якщо вони позначають \(1\ \)звук: ґу-дзик, хо-джу, ра-джу-ся.
Заборонено переносити або залишати \(1\)літеру у рядку: ялин-ка (а не \(я\)-линка), ко-пія (а не копі-\(я\)). Через це також не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як око, мрія, удар, одяг, ящик, олія і т.ін.
Буквосполучення «ЙО», «ЬО» при переносі з рядка в рядок розривати не можна: пе-ньок, зна-йо-мий.
У словах, де приголосні збігаються, існує кілька варіантів переносу, наприклад: ха-лва і хал-ва, цукер-ки і цуке-рки.
Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки, крім тире.
У словах, де є подвоєння приголосних, 1 літера залишається в робочому рядку, а інша переноситься в наступний: гіл-ля, колос-ся, волос-ся.