Апостроф
Апостроф «'» — це унікальний знак української мови, що використовується для позначення роздільної вимови.
Апостроф пишеться після букв «Б», «П», «В», «М», «Ф» та «Р» перед «Я», «Ю», «Є», «Ї», що позначають 2 звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].
Зверни увагу!
Апостроф в слові лише тоді ставиться,
якщо голос через [й] раптом спотикається.
Запам'ятати букви, після яких пишеться апостроф, тобі допоможе тваринка!
Знайомся! «МаВПа БуФ» завжди підкаже приголосні, які передують апострофу, але не забувай про «Р».
При переносі апостроф не відокремлюється від попередньої літери.
Приголосний звук перед апострофом завжди лишається твердим.
«Я», «Ю», «Є», «Ї» після апострофа завжди позначають 2 звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].
Буквосполучення ЙО та ЬО
Пригадай українську та російську абетки. Вони схожі між собою, але, якщо уважно поглянути на букви, що позначають голосні звуки, то виявимо, що в українському алфавіті немає букви «Ё». Замість цієї літери в нас є буквосполучення «ЙО» та «ЬО».
Під час переносу буквосполучення «ЙО» та «ЬО» розривати не можна.
Буквосполучення «ЙО» позначає 2 звуки [йо].
Буквосполучення «ЬО» позначає м'якість попереднього приголосного + [о].
Буквосполучення ДЖ та ДЗ
Звуки [дж], [дз] та [дз'] на письмі позначаються буквосполученнями «ДЖ» та «ДЗ».
Під час переносу в словах буквосполучення «ДЖ» та «ДЗ» розривати заборонено: вихо-джу, ґу-дзик.
Букви Г та Ґ, позначення їх звуками
Літера Ґ у давнину вживалася дуже часто та з плином часу її замінила майже повністю буква Г. У сучасній українській літературній мові звук [ґ] вживається у небагатьох словах.
 | Аґрус, ґава, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґешефт, ґиґнути, ґирлиґа, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати, ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик тощо. |
Якщо тобі цікаво дізнатися більше слів з літерою Ґ, скористайся орфографічним словником.