Речення — це слово або група слів, зв'язаних за змістом. Речення виражає закінчену думку.
Приклад:
Сьогодні на уроці математики ми вивчаємо нову тему.
При усному мовленні речення виділяється інтонаційно — у кінці речення робиться пауза.
Зверни увагу!
При записі перше слово речення починається з великої букви, а в кінці речення ставиться потрібний розділовий знак (. ! ?).
За метою висловлювання речення діляться на три групи:
- розповідні;
- питальні;
- спонукальні.
РОЗПОВІДНІ РЕЧЕННЯ
Речення, мета яких про когось або про щось розповісти, називаються розповідними.
Зверни увагу!
У кінці розповідного речення ставиться крапка.
Приклад:
Оленка з батьками поїхали в гості до бабусі.
Розповідне речення вимовляється спокійно, у кінці речення голос знижується.
ПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ
Речення, мета яких поставити питання (про когось або про щось запитати), називаються питальними.
Зверни увагу!
У кінці питального речення ставиться знак питання (?).
Приклад:
Коли почнуться літні канікули?
При вимові питального речення треба підвищити голос на тому слові, на яке треба відповісти.
СПОНУКАЛЬНІ РЕЧЕННЯ
Речення, мета яких когось спонукати або закликати до певної дії, називаються спонукальними.
До спонукання належить:
- порада
- прохання
- заборона
- заклик
- наказ тощо
Зверни увагу!
У кінці спонукального речення ставиться крапка.
Приклад:
Дай, будь ласка, мені ручку.
Вимовляється спонукальне речення із спонукальною інтонацією.