Іменник — це самостійна частина мови, що означає назву предмета чи явища та відповідає на питання хто? або що?
Іменники, що мають однакові або близькі значення, але різні за звучанням і написанням, є синонімами.
Приклад:
Ковдра, покривало.
Шеренги, ряди.
Гуркіт, грюкання.
Зверни увагу!
Слова, що є видовим чи родовим поняттям один до одного, не можуть бути синонімами.
Приклад:
Береза, дерево — це НЕ синоніми.
Одяг, сукня — це НЕ синоніми.
Заєць, тварина — це НЕ синоніми.
Синоніми дають можливість найточніше, найвиразніше і найвлучніше висловлювати свою думку. Вони допомагають уникати повторень в тексті.
Іменники, що мають протилежні значення, є антонімами.
Приклад:
День — ніч.
Світло — темнота.
Холод — тепло.
Зверни увагу!
Антонімами не можна вважати слова з частинкою «не».
Приклад:
Ввічливість —неввічливість. Це НЕ антоніми.
Радість — не радість. Це НЕ антоніми.
Антоніми допомагають увиразнити мовлення, точно висловити свою думку або загострити увагу на чомусь особливому, дають можливість яскравіше виразити протилежні явища.