Іменники мають такі морфологічні ознаки: рід, число та відмінок.
Іменники бувають чоловічого, жіночого або середнього роду.
Щоб встановити рід іменника треба співвідносити іменник із займенниками:
- він, мій, цей — чоловічий рід;
- вона, моя, ця — жіночий рід;
- воно, моє, це — середній рід.
Приклад:
Телефон (він, мій) — чоловічий рід.
Сукня (вона, моя) — жіночий рід.
Сонце (воно, моє) — середній рід.
Також іменники відрізняються родовими закінченнями.
- -а, -о, нульове закінчення — чоловічий рід;
- -а, -я, нульове закінчення — жіночий рід;
- -е, -о, -а, -я — середній рід.
Цю інформацію узагальнимо в таблиці.
Іменники можуть змінюватися за числами:
- однина — називають один предмет чи явище;
- множина — називають сукупність предметів чи явищ.
Приклад:
Дівчина (одна) — однина.
Дівчата (багато) — множина.
Зверни увагу!
Рід іменників можна визначити тільки, якщо іменник стоїть в однині!
У множині іменники роду не мають (хлібосоли, бики, переможці) і співвідносяться із займенником вони.
Зверни увагу!
Більшість іменників, змінюючись за числами, мають форми однини і множини.
Приклад:
Дерево (воно) — дерева (вони),
думка (вона) — думки (вони).
Але є іменники, які вживаються тільки у однині або тільки у множині.
Приклад:
Ножиці (вони) — множина.
Сум (він) — однина.