Є кілька способів правильно визначити відмінок іменника.
1. За значенням.
Іменники в давальному відмінку найчастіше називають особу, якій щось дають, надсилають, чимось допомагають.
Приклад:
Мама допомогла Маринці (Д.в.) одягнути сукню.
Іменники в місцевому відмінку найчастіше називають місце.
Приклад:
На Маринці (М.в.) гарна сукня.
2. За прийменником.
Іменники в називному та давальному відмінку вживаються без прийменників.
Приклад:
Оля дала подрузі (Д.в.) цукерку.
Іменники в місцевому відмінку завжди вживаються з прийменником.
Приклад:
Оля побачила на подрузі (М.в.) нову сукню.
3. За роллю в реченні.
Іменники в називному відмінку в реченні є підметом.
Приклад:
Гілка (Н.в.) яблуні зігнулася під вагою плодів.
Іменники в знахідному відмінку в реченні є другорядними членами.
Приклад:
Сергійко зламав гілку (Зн.в.) яблуні.
4. За питанням.
До іменників в місцевому відмінку найчастіше можна ставити питання де?
Приклад:
Котик спить (на чому? або де?) на лавці (М.в.).
5. Замінивши іменник іншим.
Щоб визначити відмінок іменника чоловічого або середнього роду, можна замінити його на іменник жіночого роду і проаналізувати закінчення.
Приклад:
Олег поклав олівець (ручку) (Зн.в.) на парту.
Олівець (ручка) (Н.в.) лежить на парті.