Іменники при відмінювання можуть вживатися з прийменниками та без прийменників.
Прийменники — це службова частина мови, яка використовується для узгодження іменників з іншими словами в реченні.
Зверни увагу!
Прийменники (у (в), з (із), на, про, під {піді), від (віді), перед (переді), за, при, між, біля, через, для та ін.) з іменниками пишуться окремо.
Іменники у називному та давальному відмінку завжди використовуються без прийменників.
Приклад:
Зійшло (що?) сонце (Н.в.).
(Хто?) дівчинка (Н.в.) сміється.
Допоміг (кому?) сестричці (Д.в.).
Іменники в місцевому відмінку завжди використовуються з прийменниками.
Приклад:
Ростуть (на чому?) на городі (М.в.).
Іменники у родовому, знахідному та орудному відмінку можуть вживатися як з прийменниками, так і без прийменників.
Приклад:
Написав (без чого?) без помилок (Р.в.).
Налив (чого?) чаю (Р.в.).
Стрибнув (у що?) у воду (Зн.в.).
Побачив (кого?) зайця (Зн.в.).
Познайомився (з ким?) з однокласником (Ор.в.).
Малював (чим?) олівцем (Ор.в.).
Узагальнимо всю інформацію в таблиці.
