Текст-опис — це один із типів зв’язного висловлювання, за допомогою якого ми характеризуємо об’єкт.
У ньому йдеться про:
• загальне враження від предмета;
• найбільш важливі для об’єкта (предмета, явища) та його частин ознаки, що відібрані автором в залежності від мети висловлювання, його задуму (ці ознаки є постійними або тимчасовими);
• значення предмета;
• оцінку чи відношення до предмета.
• загальне враження від предмета;
• найбільш важливі для об’єкта (предмета, явища) та його частин ознаки, що відібрані автором в залежності від мети висловлювання, його задуму (ці ознаки є постійними або тимчасовими);
• значення предмета;
• оцінку чи відношення до предмета.
Зверни увагу!
Мета тексту-опису — описати щось чи когось, дати точне або яскраве уявлення про предмет мовлення.
У тексті-описі можна знайти відповідь на питання: який цей предмет? яка ця особа?
Описувати можна:
• людину;
• тварину;
• предмет;
• явище;
• середовище;
• місцевість.
У тексті-описі може вказуватися на:
• розмір;
• форму;
• колір;
• смак;
• запах;
• вік;
• характер;
• зовнішній вигляд;
• людину;
• тварину;
• предмет;
• явище;
• середовище;
• місцевість.
У тексті-описі може вказуватися на:
• розмір;
• форму;
• колір;
• смак;
• запах;
• вік;
• характер;
• зовнішній вигляд;
особливості поведінки;
корисні властивості.
Для тексту-опису необхідні прикметники, порівняння. З цією метою використовують слова: ніби, мов, чи, як, схожий на, тощо.
У описі немає дії.
Текст-опис — це зображення предметів чи явищ за допомогою слів. За змістом опису можна уявити те, про що йдеться.
Текст-опис складається з трьох частин.
1. Зачин – речення, у яких висловлюється загальне враження про предмет чи явище.
2. Основна частина – речення, у яких називаються ознаки предмета чи явища.
3. Кінцівка – речення, у яких робиться висновок до всього сказаного; висловлюється ставлення автора до описуваного предмета чи явища.
1. Зачин – речення, у яких висловлюється загальне враження про предмет чи явище.
2. Основна частина – речення, у яких називаються ознаки предмета чи явища.
3. Кінцівка – речення, у яких робиться висновок до всього сказаного; висловлюється ставлення автора до описуваного предмета чи явища.
