1. Дана функція , в області визначення якої міститься промінь , нехай пряма \(y=b\) є горизонтальною асимптотою графіка функції .
У цьому випадку використовується запис: (читають: границя функції при наближенні \(x\) до плюс нескінченності дорівнює \(b\)).
2. Якщо дана функція , в області визначення якої міститься промінь , пряма \(y=b\) є горизонтальною асимптотою графіка функції , тоді в цьому випадку використовується запис:
(читають: границя функції при наближенні \(x\) до мінус нескінченності дорівнює \(b\)).
3. Якщо одночасно виконуються співвідношення:
і , тоді можна об'єднати їх одним записом:
. Але використовують більш економний запис:
(читають: границя функції при наближенні \(x\) до нескінченності дорівнює \(b\)).
У цьому випадку пряма \(y=b\) є горизонтальною асимптотою графіка функції ніби з двох сторін.
Обчислення границі функції на нескінченності здійснюється за тими ж правилами, що і обчислення границі послідовності. Наведемо їх (з відповідними змінами).
1. Для будь-якого натурального показника \(m\) і будь-якого коефіцієнта \(k\) справедливе співвідношення:
.
2. Якщо , , тоді
а) границя суми дорівнює сумі границь:
;
б) границя добутку дорівнює добутку границь:
;
в) границя частки дорівнює частці границь (зрозуміло, за умови, що ):
;
г) постійний множник можна винести за знак границі:
.