Розглянемо випробування, в якому ймовірність настання випадкової події \(A\) дорівнює \(P\) \((A).\)
Нам відома формула \(,\) де — подія, протилежна події \(A.\)
Отже, \(.\) Будемо розглядати вихідне випробування як випробування лише з двома можливими наслідками: один полягає в тому, що подія \(A\) відбудеться, а інший — у тому, що подія \(A\) не відбудеться, тобто відбудеться подія \(.\)
Для стислості назвемо перший наслідок (настання події \(A\)) «успіхом», а другий наслідок (настання події ) — «невдачею». Ймовірність «успіху» позначимо \(,\) а ймовірність «невдачі» — \(.\)
Схема Бернуллі
Розглядають \(n\) незалежних повторень одного й того самого випробування з двома можливими наслідками: «успіхом» і «невдачею». Ймовірність «успіху» дорівнює \(p,\) а ймовірність «невдачі» дорівнює \(q,\) \(p+q=1.\) Потрібно знайти ймовірність того, що в цих \(n\) повтореннях відбудеться рівно \(k\) «успіхів».
При \(n\) незалежних повтореннях одного й того самого випробування з двома можливими наслідками більш коротко говорять як про \(n\) випробування Бернуллі. Точну відповідь на поставлене запитання дасть наступна теорема.
Теорема Бернуллі
Ймовірність настання \(k\) «успіхів» у \(n\) незалежних повтореннях одного й того самого випробування обчислюється за формулою де \(p\) — ймовірність «успіху», а \(q=1-p\) — ймовірність «невдачі» в окремому випробуванні.
Кожен із чотирьох приятелів вивчив рівно \(5\) питань із \(20\) заданих до заліку. На заліку вони відповідали в різних аудиторіях і отримували запитання незалежно один від одного.
Знайди ймовірність того, що:
\(a)\) кожному дісталося те питання, яке він вивчив;
\(b)\) нікому не дісталося питання, яке він вивчив;
\(c)\) тільки одному з приятелів дісталося те питання, яке він не вивчив;
\(d)\) хоча б одному з приятелів дісталося те питання, яке він вивчив.
Розв'язання
Якщо комусь дісталося питання, яке він вивчив, то це «успіх». Ймовірність «успіху» у кожного з приятелів, що готувалися до заліку, одна й та сама: вона дорівнює \(.\) Тому можна вважати, що ми маємо справу з \(n=4\) випробуваннями Бернуллі з імовірністю «успіху» в окремому випробуванні \(p=0,25.\)
\(a)\) у цьому випадку \(k=n=4\) і тому \(;\)
\(b)\) у цьому випадку \(k=0\) і тому \(;\)
\(c)\) тут \(k=3\) і тому \(;\)
\(d)\) подія, протилежна даній, полягає в тому, що нікому з друзів не дісталося питання, яке він вивчив, тобто, що сталося \(k=0\) «успіхів». Ймовірність такої загальної невдачі вже порахована в пункті \(b\)\(.\) Отже, потрібна нам ймовірність дорівнює:
Найбільш імовірне число «успіхів» у \(n\) випробуваннях Бернуллі наближено дорівнює \(np,\) де \(p\) — ймовірність «успіху» в окремому випробуванні.
Сформулюємо наступне правило.
Для того щоб знайти найімовірніше число «успіхів» у \(n\) випробуваннях Бернуллі з імовірністю «успіху» рівною \(p,\) потрібно:
\(1)\) обчислити число \(np;\)
\(2)\) від числа \(np\) на координатній прямій відкласти \(q\) вліво і \(p\) вправо;
\(3)\) ціле число, яке лежить на відрізку одиничної довжини, і буде дорівнювати \(;\) якщо таких цілих чисел два, то може дорівнювати будь-якому з них.