Метою збору даних є знання про об'єкт дослідження — виявлення корисної інформації, знайдення висновків, прийняття рішень. 
 
Вивчення зібраної інформації може мати багато підходів, реалізовуватися за допомогою різних інструментів — в тому числі математичних, статистичних, за допомогою засобів візуалізації, але головне завдання його — аналіз зібраних даних. Цим питанням присвячений окремий розділ математики.
Статистика (від латинського status — стан) — це наука про отримання, оброблення й аналіз кількісних даних, які характеризують масові явища в житті.
Математична статистика — розділ математики, який вивчає математичні методи обробки статистичних даних та їх використання для наукових і практичних спостережень.
Статистичні дані — сукупність чисел, які дають кількісну характеристику ознак певних об'єктів та явищ, що нас цікавлять. Кількість об'єктів сукупності називають обсягом сукупності.
Числа, що є значеннями ознак кожної групи, на які можна поділити вибірку, називають варіаційним рядом. Зібрану інформацію (сукупність даних) зручно подавати у вигляді таблиць, графіків, діаграм (гістограм). 
Діаграма — це графічне представлення даних, у якому числові дані подано геометричними фігурами.
Діаграми особливо корисні для спрощення складних наборів даних, щоб розкрити форму даних. Основними типами діаграм є кругова (секторна) діаграма, стовпчаста діаграма і лінійчата (графік)
 
Кругова (секторна)  діаграма  наочно показує співвідношення між частинами в цілому.  Даний вид діаграм найкраще підходять для складання графіків даних, які становлять відсоток від цілого. 
 
В статистиці стовпчасту діаграму називають гістограмою. Дані візуалізації найкраще використовувати для відображення інформації по елементах, що відрізняються одне від одного.
Частоти — числа, які показують, скільки разів повторюється кожне значення ознаки сукупності.
Відношення частоти до обсягу вибірки називають відносною частотою.
Приклад:
Дано вибірку оцінок класу: \(4\); \(4\); \(5\); \(9\); \(5\); \(3\); \(9\); \(9\); \(8\); \(5\); \(8\); \(9\); \(8\); \(8\); \(10\); \(9\).
Складемо таблицю чатот за даними вибірки та знайдемо відносну частоту варіантів.
 
x1=3;x2=4;x3=5;x4=8;x5=9;x6=10 — варіанти вибірки;
 
\(3\); \(4\); \(5\); \(8\); \(9\); \(10\) варіаційний ряд.
Частота варіанти x1 дорівнює \(1\); x2 дорівнює \(2\); x3 — \(3\); x4 — \(4\); x5 — \(5\); x6 — \(1\).
 
Оцінка \(3\) \(4\) \(5\) \(8\) \(9\) \(10\)
Частота \(1\) \(2\) \(3\) \(4\) \(5\) \(1\)
 
Відносна частота є відношенням частоти до загальної кількості, отже частоти варіантів:
 
x1=116=6,3%;x2=216=12,5%;x3=316=18,8%;x4=416=25%;x5=516=31,3%;x6=116=6,3%
 
Для того щоб подати отримані дані наочно, побудуємо на координатній площині стовпчасту діаграму. 
діаг.png
 
Джерела:
Підручник для 7 класу "Алгебра" авт. Біляніна О.Я., Семчук А.Р .- 2024