Досить часто у побуті використовують у побуті не називаючи їх.
 
Наприклад, точної ціни не відомо, але вказано, що \(1\) кг цукерок дорожчий за \(1\) кг печива на \(70\) грн. Тому, прийнявши за \(x\) грн — ціну печива, то \((x+70)\) грн — ціна цукерок, тоді \(5\) кг печива коштуватиме \(5x\) грн, а цукерок — \(5(x+70)\) грн, разом нам потрібно буде заплатити \(5x + 5(x+70) = 5(2x+70)\) грн.
 
Згадаймо, що для опису деякого реального процесу використовується моделювання засобами математики — створення математичної моделі у формі рівнянь, виразів, схем, таблиць чи ін.
Алгоритм математичного моделювання:
1. Побудуй математичну модель (що відомо, що треба знайти);
 
2. Опрацюй створену модель, знайди математичні співвідношення, що пов'язують дані та результат;
 
3. Перевір для отриманий результат на умову допустимості даних та склади відповідь до задачі відповідно її сюжету.
Розглянемо приклад моделювання геометричного завдання:
1) якщо площу деякого квадрата спочатку збільшили у \(3\) рази, а потім зменшили на \(5\) м², а початкова довжина сторони \(a\):
3a25.
 
2) якщо його початкову площу деякого квадрата зі стороною \(a\), спочатку зменшили на \(5\) м², потім збільшили у \(3\) рази, то вираз для знаходження отриманої площі:
3a25.
Приклад:
Марійка відрізала від клаптика тканини квадратної форми з однієї строни смужку завширшки \(2\) см, а з іншої — завширшки \(4\) см. Оленка від такого самого клаптика відрізала по смужці завширшки \(2\) см з обох боків. Визначимо, на скільки відрізнятимуться площі вирізаних фігур, якщо розмір клаптя тканини \(a\)x\(a\) см, та обчислимо значення, при \(a = 10\) см.
 
Розв'язання: 
Маючи, що \(a\) — сторона квардатного відрізу тканини, 
 
1. виразимо сторони прямокутника, які отримала Марійка 2(a2) см і (a4) см, та його площу (a2)(a4) см²;
 
2. сторону квадрата, яку отримала Оленка 2(a2), площа — (a2)2 см²;
 
3. різниця площ дорівнюватиме (a2)2(a2)(a4)=(a2)(a2a+4)=2(a2) см².
 
Тепер підрахуємо значення, враховуючи, що \(a = 10\) см.
2(102)=28=16 см².
 
Відповідь: 2(a2); \(16\) см².