Грибиє еукаріотичними одноклітинними або багатоклітинними гетеротрофними організмами, клітини яких мають наступні особливості:
- клітини не мають хлорофілу;
- живляться подібно до тварин готовими речовинами;
- структурним компонентом каркаса клітинних оболонок є полісахарид глюкан, а поперечні містки між його молекулами утворює хітин (переважно у справжніх грибів) або целюлоза (переважно у несправжніх грибів);
- органелами руху грибів можуть бути джгутики (справжні гриби) або псевдоподії (слизовики);
- клітини багатьох грибів містять невеликі вакуолі, які містять запас поживних речовин і шкідливих продуктів метаболізму;
- у грибів розвинуті секреторні міхурці (везикули), що відповідають за транспортування та виділення за межі цитоплазми різних сполук;
- гриби запасають глікоген (справжні гриби) або міколамінарин (несправжні гриби). Кінцевим продуктом обміну білків є сечовина.
Схожість грибів із рослинами — вони, так само як і рослини, нерухомі, постійно зростають верхівковою частиною, мають міцні клітинні стінки, здатні синтезувати вітаміни і гормони, дихають киснем, часто здійснюють вегетативне розмноження.
Схожість грибів із тваринами — гриби володіють багатьма ознаками тваринного організму. Вони, так само як і тварини, є гетеротрофами, оскільки не мають хлорофілу, тому живляться готовими органічними речовинами. В їх клітинних стінках міститься речовина хітин, з якого складається оболонка покривів деяких тварин (комах, раків тощо).
Відмінні ознаки грибів полягають у тому, що вегетативне тіло гриба (називається грибницею, або міцелієм), утворене тонкими розгалуженим ниткоподібними відростками — гіфами (від грец. гіфа — «тканина», «павутина»). Міцелій утворює велику розгалужену поверхню, що забезпечує всмоктування води і поживних речовин.
Усі гриби, незалежно від походження, мають осмогетеротрофний спосіб живлення, тобто живлення органічними речовинами, які поглинаються всією поверхнею грибниці разом з необхідними неорганічними сполуками. Усі ділянки міцелію відокремлені від середовища лише клітинною оболонкою з хітину або целюлози і плазматичною мембраною. Відмерлих клітин, як у корі коренів рослин, у грибів немає.
У субстраті органічні речовини містяться досить часто у вигляді складних сполук, тому гриби секретують назовні ферменти-гідролази, які розщеплюють ці речовини та здійснюють зовнішнє травлення.
Гіфи грибів дуже швидко і необмежено ростуть. Окремий гриб може за \(24\) години утворити грибницю довжиною \(1\) км. Такий швидкий ріст компенсує відсутність активного переміщення на рівні організмів. За такої структури гриби почали розмножуватись і розселятись за участі різноманітних спор.
Живлячись усією своєю поверхнею, переважна більшість грибів розвивається всередині ґрунту, відмерлої органіки або живого організму. Оскільки тіло грибів перебуває у субстраті, спороносні органи утворюються над субстратом і досить часто з утворенням плодових тіл.
Гриби — безхлорофільні еукаріотичні гетеротрофні організми, які мають зазвичай грибницю, здатні до осмогетеротрофного живлення, необмеженого росту та розмноження за допомогою спор.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. с. 49-50.